При натурних дослідженнях архітектурного вирішення вестибюлів та сходових клітин довелося іноді зустрічати сліди розписів стін, стель та нижніх площин сходових маршів. У більшості випадків все сховане під пізнішими нашаруваннями тиньку та жеківського пофабування. Лише шматки відколотого тинькування відкривають нам фрагменти колишньої краси.
Я вже писав рік тому про реставрацію (скоріше консервацію з частковою реставрацією) поліхромії рельєфного фризу та розпису стелі у будинку по вулиці Котарбінського на Лук'янівці. Аж ось надійшла новина з Подолу.
Читайте також: Руде Село на Київщині: романтичні й печальні руїни палацу у стилі Людовіка XVI. ФОТО
На вулиці Петра Сагайдачного, у будинку 16-б, під кількома шарами пізніших ремонтів пид час реконструкції під'їзду знайшли старовинні розписи.
Будинок зведено у стилі раціонального модерну на початку ХХ століття, а точніше миж 1909 та 1914 рр. у садибі на розі з Андріївською вулицею,що носила до революції номер 40 по вулиці Олександрівській та належала спочатку родині купців Дегтерьових, а з 1898 – згідно з духовним заповітом Т. Дегтерьова садиба з магазином (зараз на реконструкції) перейшла у власність трьох його найближчих службовців, які працювали в нього близько 30 років – В.Куц-Тулубовському, Корнєєву Якову Яковичу та А. Маслєннікову.
Читайте також: Сім величних соборів України, які ще можна врятувати. ФОТО
Вони організували Південно-Російське товариство торгівлі залізними виробами, що заступила фірму Дегтерьова. У магазині товариство продавало залізо покрівельне, котельне, сортове, залізні балки, толь,мідь, сталь, цинк, свинець, болти, гайки, цвяхи тощо. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Один з мешканців, якому болить за долю розписів, Роман Любий повідомив, що серед власників квартир немає одностайності щодо питання збереження розписів. Звісно, це не є авторською роботою якогось художника, а лише цікавим, зараз з огляду на рідкісне збереження подібніх зразків, прикладом оформлення приміщень загального користування у прибуткових будинках Києва кінця ХІХ- початку ХХ ст., виконаного під трафарет.
Оптимальним рішенням з огляду на недостатню збереженість всього комплексу розписів — це консервація окремих, найкраще збережених, фрагментів, які буде залишено у зондажах, а всі інші площини відремонтувати з відтворенням орнаментального малюнку на новому тиньку.
Окремого рішення потребує питання метласької плитки. З якогось дива майже всюди цілу плитку, виробництва заводу Дзєвульський та Ланге (Опочно) хочуть зняти. Навіщо – не зрозуміло. На першому поверсі вже демонтували.
Читайте також: У кожній області маємо свій Нотр-Дам. Але нема людей, які б урятували цю красу. ФОТО
Сподіваюся, співвласникам будинку вистачить здорової логіки не відбивати всю.
Читайте також: 57 храмів-привидів: поляк фотографує залишені українцями церкви
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
