Пилип Іллєнко. Світлина "Телекритики"
Проросійський пропагандист Анатолій Шарій, який із невідомих причин має чималу аудиторію в Україні та зі зрозуміліших – широкі фінансові можливості, раптом вирішив перекваліфікуватися на борця з корупцією в нашому кіні.
Суть сенсації: ТОВ "Медіа Інвестор" торік отримало від Міністерства культури майже 13 млн грн на зйомки анімаційного патріотичного проекту "Кузюка". Але серіал, за словами Шарія, є не більш ніж добіркою аматорських відео на YouTube. Мало того, автори "Кузюки" просять таку ж суму на другий сезон. Принагідно відеоблогер попотупкався по ще кількох кінопроєктах. Кульмінаційна думка роздавача червоних кульок:
"Розберімося – це воно чи не воно. Якщо це воно – то повинні бути посадки. Якщо це – воно, то треба просто вивернути навиворіт цього Іллєнка, який просто звільнився. Це – пряме злодійство".
Йдеться про колишнього голову Держкіна Пилипа Іллєнка, в каденцію якого український кінематограф нарешті ожив.
Читайте також: Брати Капранови: Іллєнко зробив неможливе – перезапустив український кінопроцес
Звичайно, на цей інтернет-анекдот можна й не звертати уваги, якби, повторюся, не відчутне захоплення пострадянських й українських користувачів Мережі продукцією Шарія, 2,5% для його партії на останніх виборах і вибіркового правосуддя, яке отримало за нової адміністрації друге дихання.
Здається, ці фактори підштовхнули Держкіно й ТОВ "Анімаційна студія "УМ-Груп" виступити з роз’ясненнями. Якщо стисло:
1. Держкіно не має жодного стосунку до згаданого анімаційного серіалу – його фільмують за підтримки Міністерства культури;
2. те, що знайшов Шарій – YouTube-канал "Кузюка", який створений і наповнюється власним коштом авторів сценарію;
3. термін завершення зйомок серіалу "Кузюка" – травень цього року;
4. так само перебрехана інформація про інші згадані в сюжеті фільми.
Отже, Іллєнко ні до чого, серіалу ще немає, гроші пішли за призначенням. Тож чого раптом одній із найактивніших шавок Кремля, вдаючись до пересмикувань і прямої брехні, нападати на відставного українського чиновника?
Читайте також: Проросійський реванш атакує українську культуру
Прихід до влади уряду Зеленського проросійська "п’ята колона" сприйняла як реванш. Яскравий приклад – колишній регіонал Андрій Портнов, який невпинно подає судові позови із перспективою кримінального переслідування проти найпомітніших постатей Майдану й пореволюційної влади. Певний час це мало вигляд відпрацьованого механізму: Портнов анонсував справу, і незабаром її відкривало Державне бюром розслідувань.
Перед Шарієм поставили, звісно, не настільки масштабне завдання, але виконує він його завзято: це вже не перший його пасквіль на означену тему. Мета реваншистів – підготувати інформаційне тло, аби переслідування Іллєнка здавалося вирішеною справою, покарати того, хто координував відродження української кіноіндустрії та її максимальний відхід від російської культурної та економічної матриці. В очах Путіна й Шарія саме це, а не висмоктані з пальця розтрати, є головним злочином.
Та все ж деякі речі починаються як фарс і закінчуються фарсом же.
Між іншим, кінематограф знає ще одного клоуна, який любив роздавати червоні кульки.
Скінчив він погано.
Дуже погано.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
