Сьогодні Україна відзначає День Соборності. Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі. А от для ветерана війни з рф Володимира Кіма соборність – не іменник, а дієслово.
Про це дніпровський ветеран розповів журналісту «Наше місто».
Сьогодні кожен школяр знає, що 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві проголосили Акт Злуки, який офіційно об’єднав Українську Народну Республіку (УНР) та Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) в єдину державу.
Згодом цей день став Днем Соборності України. Кажуть, що соборність – це своєрідний щит, який захищає країну від розколів, як захищають фортечні стіни, зведені з окремих блоків.
Але наскільки надійний цей щит? Як насправді проявляється духовна єдність нації? Ці питання журналіст «Наше місто» поставив Володимиру Кіму, ветерану війни з рф, нещодавно стрільцю 128 бригади ТрО – корейцю за національністю. Він народився в Киргизії, жив із батьками в Північній Осетії, а в 1989 році переїхав до Дніпропетровська і вступив на біофак ДГУ.
З цим важко не погодитися. Стати причетним до соборності – це не просто взяти участь у креативному флешмобі. Сьогодні одного лише слова, гарного допису в соцмережі чи жесту недостатньо. Так вважає учасник війни Володимир Кім.
– Коли в 2022-му наш батальйон формувався, його склад був дуже неоднорідний: від 18 до 60+, – зазначає ветеран. – Одне відділення повністю складали молоді хлопці. Вони говорили багато гарних фраз, розповідали, як будуть рвати й знищувати окупантів. Але після перших боїв практично всі вони відмовилися виходити на нуль. Потім я з ними й не зустрічався, а один хлопець із цього відділення залишився воювати. Був тяжко поранений. Він і досі в строю. Так він словами не розкидався. Просто воює. Такі захисники – частинки надійного щита, з яким пов’язують справжню соборність.
Раніше ми писали про бойового медика з ТрО Дніпра.
Фото із архіву спікера
