Світло вимикається — і разом із ним зникає відчуття стабільності. Регулярні відключення електроенергії змінюють наші звички, режим дня та впливають на роботу всього організму. Журналісти видання «Наше місто» з’ясували, як постійні блекаути позначаються на психічному та фізичному здоров’ї і що допоможе пережити цей період з меншими втратами.
Тривалі блекаути виснажують тіло
Відключення електроенергії позначається не лише на побуті, а й безпосередньо на фізичному стані людини. За даними МОЗ, світло відіграє ключову роль у регуляції сну, роботи нервової системи, концентрації уваги та пам’яті.
За умов постійної відсутності електроенергії люди можуть відчувати хронічну втому, млявість, зниження рівня енергії, а також пригніченість і тривожність. Також погіршуються пам’ять і здатність зосереджуватися, складніше засвоюється нова інформація. Окрему загрозу становить зниження імунітету: організм стає вразливішим до інфекцій, і людина починає хворіти частіше.
Як відсутність світла впливає на гормональний баланс
Дослідження показали, що відсутність освітлення порушує роботу гормональної системи, адже багато гормонів мають чіткі добові коливання.
Кортизол, який відповідає за бадьорість і енергію, зазвичай має пік вранці. За браку світла його рівень може залишатися зниженим, через що людина прокидається млявою та швидко виснажується. Водночас у темряві активніше виробляється мелатонін — гормон сну, надлишок якого викликає сонливість, постійну втому та зниження концентрації.
Недостатнє освітлення також зменшує вироблення серотоніну й дофаміну. Це може проявлятися погіршенням настрою, апатією, дратівливістю, емоційним виснаженням і зниженням мотивації, а в окремих випадках — підвищенням ризику депресивних станів.
Зміни торкаються й харчової поведінки. Частина людей у темряві відчуває посилений голод і тягнеться до швидких вуглеводів, інші — навпаки, через стрес втрачають апетит. Додатковим чинником стає неможливість вчасно приготувати або розігріти їжу, що порушує режим харчування та може призводити як до набору, так і до втрати маси тіла.
Світло за графіком — зір під загрозою: що відбувається з очима під час відключень
Тривалі відключення електроенергії змусили українців пристосовуватися до життя в нових умовах — працювати, навчатися і відпочивати при свічках, ліхтариках або яскравому штучному світлі. Водночас офтальмологи фіксують зростання кількості скарг на втому очей, сухість, почервоніння та погіршення зору. Причина — не лише тривале користування гаджетами, а й відсутність правильного освітлення.
Про те, чому світло є критично важливим для зору та чим небезпечна робота у темряві, журналістам видання “Наше місто” розповіла Олена Полуянова, лікарка вищої категорії, головна лікарка Дитячої офтальмології.
За словами лікарки, світло — базовий елемент роботи зорової системи. Без нього око просто не може функціонувати повноцінно.
– Зір людини формується під впливом світла, — пояснює Олена Полуянова. — Світло відбивається від поверхонь, потрапляє в око, далі за допомогою фоторецепторів на сітківці передається у головний мозок, і мозок його аналізує. Це фізика.
У цьому процесі задіяні всі ключові структури ока — від сітківки до кришталика.
– В умовах недостатнього освітлення вони змушені працювати з підвищеним навантаженням, — наголошує лікарка. — І від цього зір однозначно погіршується. Може розвиватися короткозорість саме через перенапруження. Погіршується концентрація, увага, навіть настрій.
Робота за комп’ютером або у телефоні у повній темряві — одна з найнебезпечніших звичок під час відключень світла.
– Ми втрачаємо зір і потім його вже не повернемо, — застерігає Олена Полуянова. — Навіть під час перегляду телевізора має бути додаткове освітлення. Раджу використовувати нічники — навіть невеликі джерела світла зменшують навантаження на очі.
Окрім цього, темрява порушує природні біоритми. Вночі організм налаштований на відпочинок, але під час відключень люди змушені використовувати штучне освітлення.
– Яскраве біле світло не є фізіологічним, — попереджає Олена Полуянова. — У ньому переважає синій спектр хвилі, який дуже шкідливий для зору. Зоровий нерв втомлюється ще більше. Особливо небезпечне мерехтіння— це додаткове навантаження на очі.
Фахівчиня радить відмовитися від холодного білого світла на користь теплого.
– Вдома повинні бути жовті джерела світла або змішане освітлення, — наголошує вона. — Якщо тільки біле світло — це дуже-дуже шкідливо. Також варто використовувати окуляри з фільтрами-блокерами, які не пропускають синій спектр.
Найуразливіша категорія — діти, які навчаються дистанційно. Також ризикують усі, хто працює з гаджетами, за комп’ютером, користується телефоном уночі без освітлення.
В умовах постійних відключень світла турбота про правильне освітлення та здоров’я очей стає не просто рекомендацією, а необхідністю.
Життя на мінімумі: як тривалі відключення світла руйнують відчуття контролю над власним життям
Тривалі відключення світла б’ють не лише по побуті і здоров’ю, а й по відчутті контролю над власним життям. Пояснити цей вплив можна через піраміду потреб Абрагама Маслоу, каже психологиня Ніна Горбунова.
– Тривалі відключення світла, ще й взимку — це удар по фундаменту піраміди, нашим фізіологічним потребам, які вкрай необхідні для нашого виживання, — пояснює вона.
Коли зникає можливість приготувати їжу чи зігрітися, організм переходить у режим виживання. У фокусі — холод, голод і тілесний дискомфорт, а не планування чи розвиток. Людина швидко виснажується через постійну потребу вирішувати питання базового рівня.
– Другий рівень піраміди — потреба у безпеці — страждає через втрату передбачуваності, — каже Ніна Горбунова. — Темрява й блекаути посилюють тривогу, особливо в умовах війни. Психіка працює в режимі постійної напруги, що веде до хронічного стресу, виснаження внутрішніх ресурсів.
Відсутність зв’язку та інтернету додає ще й соціальну ізоляцію. Це б’є по потребі у приналежності й підтримці, посилюючи самотність.
– У таких умовах може формуватися відчуття безпомічності, — наголошує психологиня. — Водночас звернення по допомогу до рідних, сусідів чи у Пункти незламності є здоровою реакцією психіки на спробу відновити втрачений баланс.
На настпному рівні піраміди — визнання й повага — блекаути роблять людину менш ефективною. Зриваються дедлайни, зникає впевненість у собі, з’являються сором і провина за те, що насправді є наслідком виснаження.
– Картаємо себе за лінь, хоча насправді на роботу просто вже не вистачає ресурсу, — зазначає Ніна Горбунова.
Найвищий рівень піраміди — самоактуалізація — в умовах тривалих відключень часто стає недосяжним. Творчість, навчання й пошук сенсів відходять на другий план, коли базові потреби не закриті.
-Важко писати картину, вчити мову, розробляти проєкт або займатися стратегічним плануванням, коли ви сидите у куртці при свічці й думаєте, чи не замерзнуть труби, — підсумовує психологиня.
За її словами, тривала неможливість дістатися до вершини піраміди може викликати відчуття порожнечі та депресивні стани.
Що відбувається з мозком, коли руйнуються звичні щоденні ритуали
Коли зникає електроенергія, порушуються щоденні автоматизми: ранок, робота, відпочинок. Мозок змушений постійно переналаштовуватися, витрачаючи ресурси на виживання, а не на аналіз.
– Ритуали економлять енергію мозку, переводячи дії на автопілот, — пояснює фахівчиня. — Коли збивається сон та побут, мозок переходить у режим ручного керування. У такому стані мозок змушений постійно вирішувати навіть базові завдання, що швидко призводить до виснаження.
Окрему роль відіграє порушення біологічних ритмів. Через це організм втрачає відчуття періоду відпочинку і роботи.
А екстрені відключення світла посилюють тиск. Життя в очікуванні перетворює активну людину на пасивного споживача ресурсу.
– Непередбачуваність — це неконтрольований стрес, — наголошує Ніна Горбунова. — Якщо графіка немає, нервова система перебуває у стані надпильності. Постійне очікування погіршує її стан сильніше, ніж саме перебування в темряві.
Життя в умовах дефіциту ресурсів змінює і спосіб мислення людини. Мозок переходить у режим виживання.
– Коли базові рівні Піраміди Маслоу під загрозою, мозок фокусує всі ресурси на дефіциті, — говорить психологиня. — У результаті звужується здатність до планування та аналізу. Вмикається тунельне бачення.
Такі стани напряму впливають на критичне мислення та поведінку людини. У підсумку люди стають більш вразливими до зовнішнього впливу та імпульсивних рішень. У такому стані складно думати про справедливість. Коли немає сил — немає запитань.
Постійна тривога через невідомість виснажує нервову систему й переводить психіку в режим збереження енергії: головне — протриматися.
Розуміння цього механізму — перший крок до повернення внутрішнього контролю. Навіть у темряві.
Вимкнули світло — не вимикай себе: як триматися в умовах блекауту
Найбільш уразливими до стресу через постійні відключення світла є передусім люди з високою емоційною чутливістю — творчі, емпатичні особистості та діти, чия нервова система швидко реагує на зміни й легко перевантажується. Складніше переносять відключення й люди з тривожно-депресивними станами або ПТСР: для них це не просто побутова незручність, а сигнал небезпеки та непередбачуваності світу, що може погіршувати психологічний стан.
Окрему групу ризику становлять люди похилого віку — через зниження здатності мозку до адаптації руйнування звичних ритуалів викликає дезорієнтацію та може посилювати симптоми деменції й серцево-судинних захворювань. Також під сильним тиском перебувають молоді батьки та люди відповідальних професій, які несуть подвійну відповідальність — за себе й за інших, що підвищує ризик хронічного стресу та емоційного вигорання.
Мінімізувати наслідки тривалих відключень світла можливо. Психологиня Ніна Горбунова радить виконувати ритуали, не пов’язані з наявністю світла. Це може бути якась традиційна проста справа, яка має чіткий початок і завершення. Це дає сигнал мозку, що ми досі щось вирішуємо та контролюємо.
– Виконуйте фізичні вправи, гуляйте — це переключить вас з тривожних думок, — радить психологиня. — Прийміть ситуацію. Не чекайте на світло, плануйте день виходячи з його відсутності або мінімальної наявності. Якщо раптом світла буде більше, ніж очікувалося, то це стане приємним бонусом. Подбайте про те, щоб мати у доступі зарядні пристрої, запас води та їжі, термос за чаєм.
Варто також підтримувати соціальні зв'язки. Окситоцин від спілкування — найкращий антидот кортизолу.
– Дотримуйтесь стратегії виживання, — додала Ніна Горбунова. — На прикладі піраміди Маслоу це виглядає так: свідомо спустіться на рівень нижче від того, на якому ви не можете впоратись. Якщо немає світла — закрийте базові потреби (поїжте, зігрійтеся, обійміть близьких). Коли фундамент піраміди (фізіологія + безпека) буде стабілізовано хоча б ковдрою та чаєм, вищі рівні піраміди почнуть відновлюватися швидше.
20-хвилинна прогулянка перед сном — простий, але ефективний спосіб розслабитися. Навіть у темний час доби свіже повітря допоможе швидше заснути й покращить якість сну.
Відключення світла змінюють наш ритм життя, але не мають повністю керувати самопочуттям. Турбота про базові потреби — сон, їжу та емоційний баланс — допомагає організму пережити цей період з меншими втратами.
Фото Володимира Федорищева.
Читайте також: У Дніпрі десятки сімей живуть без світла по кілька діб: що кажуть в ДТЕК.
Раніше ми писали: Пункти Незламності у Дніпрі 2026: адреси.
