У світі говорять про стерилізацію тварин як про гуманний спосіб контролю їхньої чисельності. Для одних це звична ветеринарна процедура, для інших – тема, оповита міфами та страхами. У Дніпрі з повномасштабним вторгненням знову з’явилась проблема, пов’язана з збільшенням кількості безпритульних тварин. І саме вчасна стерилізація визначає, чи вирішиться вона, чи притулки й далі працюють на межі можливостей. Про це розповідає “Наше місто”.
Якщо тварина не використовується у розведенні – її потрібно стерилізувати
Про те, чому стерилізація важлива розповідає Тетяна Мехеда, лікарка ветеринарної медицини КП «Зооконтроль», травматолог і хірург.
– Якщо людина не є професійним заводчиком і ваша тварина не має цінності в розведенні, її потрібно стерилізувати, – говорить Тетяна Мехеда. – Це стосується і домашніх, і безпритульних тварин.
За словами лікарки, стерилізація – це насамперед профілактика захворювань. Рання стерилізація, проведена до року, знижує ризик розвитку пухлин молочних залоз у самок. У самців процедура профілактує пухлини простати та сім’яників у майбутньому.
Водночас сьогодні ветеринари враховують повний розвиток тварини. У деяких випадках стерилізацію рекомендують проводити після завершення формування організму.
– Але міф про те, що тварина повинна народити для здоров’я – це неправда, — каже Тетяна Медеха. — Це потрібно власникам, а не тварині.
Лікарка пояснює, якщо самка народжує до повного фізичного дозрівання, це може негативно вплинути на її стан – погіршується якість шерсті, зубів, кісткової системи. Ослаблена тварина може не витримати пологів.
Це стандартна операція з мінімальним ризиком
Навколо стерилізації існує чимало страхів. Один із найпоширеніших – що це небезпечно.
– Це стандартна планова операція, — каже ветеринарна лікарка. — Якщо тварина здорова і проходить обстеження, ризики мінімальні. Крововтрата незначна, процедура відпрацьована.
Ризик може зростати лише за наявності серйозних супутніх захворювань – серцевої, ниркової чи дихальної недостатності. Але загалом, за словами лікарки, це одна з найпростіших хірургічних процедур у ветеринарній медицині.
Ще один стереотип – що стерилізація нібито порушує природу і змінює тварину.
– Тварини живуть не 60 років, як люди, а в середньому 12, — каже Тетяна Мехеда. — І стерилізація не впливає на тривалість життя негативно. Навпаки – є багато прикладів, коли стерилізовані тварини живуть 16–20 років.
Процедура також зменшує ризик статевої та територіальної агресії. У котів зникають постійні тічки, які виснажують організм і створюють стрес як для самої тварини, так і для власників.
Окрема небезпека – гормональні препарати, які дають, щоб не гуляла і не кричала.
– Це часто закінчується піометрою – гнійним запаленням матки, — розповідає ветлікарка. — Якщо вчасно не прооперувати, гній потрапляє у черевну порожнину, і тварина може загинути.
Звідки беруться стереотипи
На думку Тетяни Мехеди, частина міфів формується через небажання витрачати кошти або через недовіру.
– Дехто вважає, що це розвод на гроші, бо ветеринарія – комерційна сфера, — каже вона. — Інші думають, що це втручання в гормональний фон і щось неприродне.
За останні 15–20 років, каже лікарка, ситуація змінилася – власники стали більш поінформованими щодо стерилізації та вакцинації. Але досі є категорія людей, які тримають тварин на ланцюгу і не вважають за потрібне цікавитися такими питаннями.
– Якщо людина щиро хоче більше дізнатись про це – достатньо звернутися до будь-якої клініки, запитати, як проводиться операція, в якому віці краще це зробити та як проходить відновлення, — каже фахівчиня. — Ветеринари все пояснюють. Я б дуже хотіла, щоб люди були більш відповідальними до своїх тварин. Бо саме відповідальність власника визначає, чи з’являться на вулицях нові безпритульні цуценята і кошенята.
Як працює система стерилізації у Дніпрі
Про практичну сторону питання розповідає Ірина Пономаренко, начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль».
Основне завдання цього підприємства – робота з безпритульними тваринами.
– Ми займаємося стерилізацією та вакцинацією від сказу саме тих тварин, в яких немає власників, і які бігають вулицями міста, — каже пані Ірина.
Але кілька років тому міська влада зробила важливий крок, який напряму вплинув на зменшення кількості безпритульних тварин.
– У нас з’явилася функція стерилізації хатніх безпородних тварин, які живуть у приватному секторі, — розповідає вона. — Бо великий відсоток собак на вулиці – це небажаний приплід саме таких домашніх тварин.
Виїзна стерилізація: як це працює
Якщо власник живе у приватному секторі й має безпородну собаку, він може звернутися до міської гарячої лінії (єдиний тел.1530). Звернення передають у «Зооконтроль», після чого формується виїзд. А от післяопераційний період за такими тваринами – вже відповідальність власників.
Щодо безпритульних тварин – вони проходять повний цикл — стерилізацію, перетримку, вакцинацію від сказу і лише після цього повертаються на місце проживання.
Окремо підприємство працює і з безпритульними котами. Їх привозять опікуни – у порядку черги. Після стерилізації коти проходять відновлення і повертаються у свої двори або підвали.
Якщо немає коштів – краще не заводьте тварину
Питання фінансів залишається болючим. Чи може звернутися людина, яка не має грошей на приватну клініку?
– Можливо це звучить грубо, але якщо немає коштів на стерилізацію, краще не заводити улюбленця. Тварина потребує постійного медичного обслуговування, якісного корму. Якщо ти завів собаку – ти повинен за неї відповідати, – зазначає пані Ірина.
За її словами, саме безвідповідальність часто стає причиною появи нових безпритульних тварин, люди заводять собаку, зіштовхуються з труднощами – і просто викидають її.
Водночас вона визнає, що життєві обставини можуть змінитися.
– Якщо зараз немає можливості – можна відкласти, підготуватися, знайти акційні пропозиції, — каже Ірина Пономаренко. — У деяких клініках періодично проводять стерилізацію за мінімальною вартістю. Максимальний вік для операції залежить від стану здоров’я тварини. Навіть у 8 років стерилізація можлива – за умови хорошого серця та після обстеження.
Про небезпечність стереотипів Ірина Пономаренко говорить не лише як посадовиця, а й як власниця собак.
– Колись мені теж казали, треба, щоб собака один раз народила, — ділиться фахівчиня. — Я послухала. А у 13,5 років у неї сталася піометра. Лікар сказав – 5% шансів, що виживе.
Собаку вдалося врятувати. Але цей досвід змінив її ставлення.
– Друга моя собака не народжувала взагалі, — каже пані Ірина. — Але у шість років – теж піометра. При цій хворобі рахунок на хвилини. Матка може розірватися, починається перитоніт, і тварину не врятувати.
Піометра – гнійне запалення матки, яке часто виникає у нестерилізованих тварин через гормональні порушення. І це одна з найпоширеніших причин операцій у дорослих собак.
Тепер, каже вона, усіх своїх тварин стерилізує одразу.
Стереотипи про в’ялість і втрату охоронних якостей
Ще один міф – що після стерилізації тварини стають млявими, гладшають або перестають охороняти територію.
– Якщо собаку вигулювати і правильно годувати – вона не погладшає, — стверджує Ірина Пономаренко. — Наші собаки стерилізовані. Спробуйте підійти до їхніх вольєрів – і побачите, чи вони втратили захисні якості. Собачки одразу починають гавкати на чужинців.
За її словами, стерилізація і кастрація навпаки зменшують статеву та територіальну агресію, що особливо важливо для собак, які живуть на ланцюгу або у дворах.
Війна і нова хвиля безпритульності
До повномасштабного вторгнення, каже Ірина Пономаренко, за три роки кількість безпритульних тварин у місті зменшилася майже на 50%.
– Зараз ситуація інша, — розповіла вона. — Везуть тварин із зони бойових дій. Люди виїжджають, не можуть знайти житло, залишають собак на вулиці. Ми відловлюємо і бачимо кліпси інших міст.
Тобто, на сьогоднішній день зростання популяції безпритульних тварин це наслідок війни, а не провал системи.
Починати треба майже з нуля: як війна зруйнувала прогрес і чому стерилізація знову стала питанням виживання
Маріанна Кізіярова, голова управління ГО «Товариство захисту тварин “Вірність”», погоджується з колегами з “Зооконтролю”: проблема зі стерилізацією у Дніпрі є – і після початку повномасштабного вторгнення вона стала значно гострішою.
– Система “відлов–стерилізація–випуск” – це єдине, що реально працює на зменшення кількості безпритульних тварин, — каже Маріанна. — І “Зооконтроль” так працює, і “Вірність” завжди була прихильником саме цього шляху. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, стало не просто гірше – усе відкотилося назад.
У цьому місяці «Вірності» буде вже 17 років , і тема стерилізації для організації гостра протягом усього їхнього існування.
Досвід, який змінював місто: вчили ветеринарів малоінвазивним методам
Маріанна Кізіярова згадує, що ще з 2009 року організація робила акцент не просто на сам факт стерилізації, а й на розвиток різноманітних практик:
– Колись ми привозили зарубіжних ветеринарів, які навчали наших спеціалістів малоінвазивним операціям. Це не розріз на всю черевну порожнину і реабілітація десять днів, а операція через маленький отвір. Проте з початком повномасштабного вторгнення залучення таких практик стало неможливим.
Чому після 2022-го тварин стало більше
– Раніше люди могли вийти у своїй багатоповерхівці, скинутися грошима і простерилізувати кількох котів чи собак, — каже зооволонтерка. — Це все трималося на волонтерах і альтруїстах. Після повномасштабного – зійшло нанівець.
Разом із ВПО до Дніпра приїжджали тварини – дуже різні, часто нестерилізовані, особливо з сільських територій.
– Люди пересуваються з небезпечних районів і кожен по-своєму вирішує питання тварин. Було таке, що просто посеред вулиці поставили переноску з котом. Я це бачила на власні очі у 2022 році, – розповідає пані Маріанна.
“Вірність” допоможе зробити дешевше
«Вірність» багато років двічі на рік домовлялася з комерційними клініками Дніпра про акцію, де стерилізація домашніх тварин коштує фактично за цінами безпритульних.
– Березень–квітень і два місяці восени ми робили стерилізацію домашніх тварин за цінами безпритульних, — розповіла Маріанна. — Потім було не до цього, волонтери справедливо переключили всі свої фінанси на ЗСУ, ресурсів не стало.
Тепер організація знову повертає цей формат, акція планується у березні та квітні.
Перелік клінік, точну вартість і умови участі «Вірність» публікує на своїх офіційних сторінках у соцмережах. Саме там можна знайти актуальну інформацію та контакти координаторів:
Facebook: https://www.facebook.com/share/16esqcmgua/?mibextid=wwXIfr
Instagram: https://www.instagram.com/vernost_dp_ua?igsh=MXRmenFvYTJ5MDNtcw==
Пані Маріанна називає орієнтир вартості, щоб люди розуміли масштаб різниці:
– Наприклад, стерилізація кішки буде близько 600 гривень. Це мінімум втричі дешевше, ніж у комерційних цінах. І це важливо, бо не кожен зараз може викласти 2–3 тисячі одразу.
Завжди можна звернутися до “Вірності”: як організація допомагає зі стерилізацією безпритульних
Пані Маріанна наголошує, навіть поза акціями люди можуть звертатися до волонтерів «Вірності», якщо хочуть простерилізувати дворову кішку чи собаку.
– Якщо десь у дворі або хоч на смітнику є тварина, яку люди хочуть стерилізувати – телефонуйте волонтерам “Вірності”, — радить вона. — Ми знайдемо координатора в тій клініці, поближче, щоб людині не треба було їхати через усе місто.
Важливий нюанс, організація допомагає саме з координацією та домовленістю про доступні ціни, але фізично забрати тварину і привезти волонтери не можуть.
– Але ми залюбки організуємо, щоб операція була за доступною вартістю, каже Маріанна. — Просто треба, щоб люди включалися.
Логіка проста, якщо не зупиняти процес зараз – двір дуже швидко перетворюється на точку постійного розмноження.
– Навіть якщо у дворі багатоповерхівки зібрати по 100 гривень – можна стерилізувати кількох кішок, — впевнена вона. — А якщо ні – три народять, кожна по п’ять кошенят, і рівень жаху зросте миттєво.
Притулок під час війни: потрібна допомога бодай з кормом
Розмова про стерилізацію в «Вірності» неминуче переходить у реальність притулків. Пані Маріанна пояснює, тварини в притулку часто живуть роками, а часто і все життя. Тому організація не може взяти більше, ніж може утримати в гідних умовах.
– Якщо у притулку негідні умови – краще не забирати тварину з вулиці. Бо вона може прожити у притулку всі 10 років. І це не мають бути десять років тортур.
У «Вірності», каже вона, тварини не сидять на ланцюгах, групи формують за характером: соціальні до соціальних, щоб не було нудно, а кусючки сидять поодинці. Ще в них є обов’язковий вигул — є великі вигульні вольєри. Але з початком повномасштабної війни фінанси стали болючою темою.
– Раніше ми закуповували корм приблизно на місяць, — ділиться зооволонтерка. — А зараз – якщо збираються гроші на один-два-три дні, ми одразу закуповуємо. У нас не вистачає грошей на корм.
Котячий напрямок теж виживає, хоча у прилаштуванні є хороший результат: у січні, за її словами, вдалося влаштувати 29 котів, що для воєнної України дуже крутий показник. Але паралельно з прилаштуванням приходять нові тварини – інколи одразу десятками з однієї точки.
Як допомогти «Вірності»
Маріанна Кізіярова наголошує, якщо ви хочете допомогти притулку, це можна зробити як донатами на офіційні рахунки, так і кормом напряму.
– Хто хоче допомогти кормом – можна зв’язатися з нами через наші ресурси, — каже вона. — У центрі міста можна завезти особисто. Заодно можете заїхати до наших тваринок, скласти їм компанію.
Я (автор) восени так і зробила! Допомогла з прибиранням вольєрів і заодно познайомилась з місцевою зіркою — Пальмою!
Ми надаємо реквізити для підтримки “Вірності”. Волонтери дуже просять зазначати у призначенні платежу «Благодійна допомога на корм».
ПриватБанк
5168 7450 3194 8828
Monobank
4441 1144 0200 3428
Шевченко О. О.
Призначення: Благодійна допомога на корм
PayPal:
vernost.ukr@gmail.com
Рахунок:
ДМГОЗТ «ВІРНІСТЬ»
код ЄДРПОУ 36365434
UA52 305299 00000 26000060369643
АТ КБ ПриватБанк
Призначення: Благодійна допомога на корм
Проблема безпритульних тварин не зникне сама по собі. Її або вирішувати системно, або вона тільки зростатиме.
І волонтери щодня стерилізують, вакцинують, домовляються з клініками, думають, чим нагодувати тварин в притулках. Ми можемо допомогти їм навіть просто взявши на себе відповідальність простерилізувати одну єдину вуличну тваринку.
