Денис сам колись вимушено залишив власну домівку через війну. Тепер він допомагає тим, хто проходить через схожі життєві труднощі. У Павлограді він координує роботу волонтерів транзитного центру, що працює в межах мережі Карітасу України за підтримки Норвегії.
Денис родом із Донецької області, з міста Новогродівка. До повномасштабної війни він понад десять років працював у вугільній шахті, був гірничим майстром із вентиляції та техніки безпеки. У лютому 2024 року приєднався до Карітас Маріуполь. Спершу команда діяла в інших містах, але разом із наближенням фронту змушена була переміщуватися далі — і зараз опинилася у Павлограді.
«Я допомагаю людям таким, як я. Я теж переселенець. Я знаю, як це — їхати й починати все заново без житла, без речей».

Коли у Павлограді відкрився транзитний центр, Карітас України організував гаряче харчування для людей. На старті там не було окремої команди кухарів, тож працівники разом із керівником самі ставали до плит і готували їжу. Серед них був і Денис — так він долучився до роботи на пункті.
Від початку цього року він обіймає нову посаду та координує залучення волонтерів до різних процесів: розвантаження і роздачі гуманітарної допомоги, реєстрації людей, надання соціальних послуг. Частина волонтерів приходить через соціальні мережі, частина — через знайомих або місцеві медіа. Є люди, які допомагають постійно, є ті, хто долучається на кілька днів.
«Мотивація волонтерів проста — допомогти тим, хто зараз у складних життєвих обставинах».

Кожен день Дениса виглядає по-різному. Його графік змінюється залежно від потреб: видача гуманітарної допомоги, чергування на пункті або розвантаження складу. Потік людей зараз великий: через рух лінії фронту мешканці громад, які стають небезпечними, змушені виїжджати у відносно безпечніші місця.
У транзитному центрі допомагають кілька гуманітарних організацій, кожна відповідає за свій напрям. Карітас України надає гуманітарну, юридичну, психологічну допомогу, підтримує евакуацію та забезпечує гаряче харчування. На пункті діють дві польові кухні: одна готує триразове харчування, інша — ланчбокси для тих, хто не встигає поїсти або має швидко їхати далі.
«Тепла їжа — це знак, що ти в безпеці. Вона трохи знімає стрес».

Люди приїжджають у різному стані. Хтось встиг зібрати речі й документи, хтось виїжджає буквально в тому, що на ньому. Є поранені, є люди в сильному емоційному виснаженні, є ті, кому одразу потрібна медична, психологічна чи юридична допомога. Денис каже, що можна побачити момент, коли людина починає заспокоюватися.
«Приїжджають у сльозах. Даси просто чай з цукеркою — і людина потроху розуміє, що вона вже в безпеці».

Він каже, що найважче в цій роботі — пропускати через себе всі історії, особливо коли маєш власний досвід вимушеного переселення. Але тримає відчуття, що робиш щось корисне, надихає, коли допоміг людині й вона вдячна — тоді Денис розуміє, навіщо він тут. Коли сам хлопець виїжджав, то був у стані розгубленості: не розумів, з чого починати і чим усе закінчиться. У Покровську його пустив пожити знайомий — і ця проста людська підтримка закарбувалася у пам’яті.
Можливо, саме тому зараз він намагається дати людям те, чого свого часу бракувало йому самому.
Денис небагатослівний. Каже коротко: треба робити те, що потрібно. Тому він просто приходить на зміну й береться за справу — розвантажує, координує, реєструє, носить, роздає, підказує. Так само, як десятки інших людей у транзитному центрі. Поки сюди приїжджають евакуаційні автобуси, ця робота триває щодня. Для багатьох людей вона стає ключовою точкою на шляху до відновлення життя.
Довідка
- Карітас України — національна мережа благодійних організацій, заснованих УГКЦ. Понад 30 років ми залишаємось поруч із людьми в кризі, поєднуючи екстрену допомогу зі сталими рішеннями у соціальній, медичній і освітній сферах задля розбудови стійких громад.
Карітас об’єднує більш ніж 50 місцевих організацій у громадах України та є частиною глобальної мережі Caritas Internationalis, яка працює у 200+ країнах світу.
З 2022 року ми залучили 11,03 млрд гривень та допомогли понад 4.2 млн українців.
Карітас України мають 51 регіональну мережу організацій по всій Україні та з початку вторгнення понад 12 млрд гривень залучили за 4 роки великої війни.
Чим Карітас України займається щодня?
Для дітей: створюємо безпечні простори, де діти можуть вчитися та забути про стрес.
Для літніх людей: допомагаємо самотнім бабусям і дідусям ліками, доглядом та простою людською увагою.
Для постраждалих від війни: допомагаємо знайти прихисток, відбудувати пошкоджене житло та отримати юридичну допомогу.
Як знайти Карітас України?
Якщо ви хочете допомогти або самі потребуєте підтримки:
0 800 336 734 — наша безкоштовна гаряча лінія. Вам розкажуть, куди звернутися саме у вашому місті.
caritas.ua — тут є мапа, де можна знайти найближчий до вас осередок Карітасу.
Шукайте «Карітас України» у Facebook або Instagram — там ми щодня пишемо, де і яку допомогу можна отримати зараз.
2. Транзитний пункт — це простір тимчасового перебування для людей, які евакуюються з небезпечних територій. Тут вони можуть перепочити після дороги, за потреби залишитися на ночівлю, отримати триразове гаряче харчування, гуманітарну допомогу, консультації щодо подальшої евакуації, відновлення документів та доступу до соціальних послуг. Робота пункту спрямована на те, щоб люди в кризовій ситуації могли отримати комплексну підтримку в одному місці.
The post Транзитний центр у Павлограді: місце підтримки для евакуйованих appeared first on Dnipro.media.


