У селищі Дніпровське Кам’янського району заховався справжній зелений оазис. Тут, серед ароматів лаванди, троянд і хвойних рослин, родина Ємельянцевих уже понад 30 років створює власний сад-мрію. Колись на цьому місці була стара хатина та пів гектара звичайної землі. Сьогодні ж — це масштабний ландшафтний простір із десятками тематичних локацій, творчими інсталяціями, екскурсіями, фотозонами та навіть власною лавандовою продукцією. Про це розповідає "Наше місто".
Власниця саду Тетяна Ємельянцева розповідає: ідея створити власний зелений простір народилася ще багато років тому. Разом із чоловіком вони мріяли про красивий сад, який бачили лише на сторінках європейських журналів.
«Як ми одружилися, нам дуже хотілось дім. І ми знайшли це місце. Тут була старенька маленька хата, недобудована коробка і пів гектара суцільної землі. Ми завжди хотіли наш сад — такий, як бачили на німецьких журналах: з трояндами, красивими рослинами. Але життя складалося так, що займалися теплицями, городиною. А вже у 2014 році ми зрозуміли, що можемо не встигнути втілити свою мрію. І тоді почали активно створювати саме цей сад», — згадує Тетяна.
Сад родини Ємельянцевих складається з кількох тематичних зон. Тут є східний сад із “українською душею”, фруктовий сад, лавандові поля, декоративні композиції, оглядові майданчики та казкові хащі з арт-об’єктами й скульптурами.
Особливу увагу привертає “східний сад”, створений за мотивами японських ландшафтів, але адаптований до українського клімату. Подружжя експериментує з рослинами та шукає власні рішення для створення атмосфери спокою й гармонії.
«Японські сади — це дуже цікава ніша в ландшафті. Але вона потребує багато знань і це недешево. Тому ми з чоловіком створили свій варіант, щоб була атмосфера японського саду, але рослини росли саме в нашому кліматі. Наприклад, замість японського клена ми посадили бузину чорну. Це такий східний сад, але з українською душею», — пояснює власниця.
Окремою окрасою саду стало “лавандове море”, яке й започаткувало туристичну історію локації. Спочатку родина висадила 300 кущів лаванди лише для себе, але згодом сюди почали приїжджати друзі, фотографи та туристи.
«Саме з лаванди почалась екскурсійна діяльність нашого саду. Люди почали проситися на фотосесії. Потім ми досадили ще близько 200 кущів, щоб зробити проходи та зони для фото. Лаванда — це асоціація з любов’ю, морем, сонцем і теплом», — говорить Тетяна.
Сьогодні лаванда стала не лише візитівкою саду, а й основою для власної натуральної продукції. Тетяна власноруч виготовляє лавандовий сироп, натуральні спреї з лаванди та троянди, печиво та навіть чорний хліб із додаванням лаванди.
«Я перебрала дуже багато рецептів лавандового сиропу й винайшла свою формулу. Він унікальний, бо він мій. А ще я додаю лаванду у випічку та навіть у чорний хліб — вона дуже гарно розкриває інші аромати», — усміхається жінка.
Однією з найатмосферніших локацій саду є оглядовий майданчик із краєвидом на Дніпро. Тут серед зелені та квітів відкривається панорама на дніпровське море та високі схили.
«Це дійсно місце сили. Коли ми приводимо сюди екскурсії, люди вже не хочуть звідси йти. Тут дуже спокійно і надихаюче», — розповідає Тетяна.
Ще одна улюблена зона гостей — “чарівні хащі”. Влітку вони перетворюються на затишний зелений простір із тінню, скульптурами ельфів, мавок та авторськими інсталяціями.
Усі арт-об’єкти створює чоловік Тетяни — Олександр Ємельянцев. Каже: працює без ескізів, повністю довіряючи натхненню.
«Усе народжується як імпровізація. Починаєш робити і робота сама тебе веде далі. Я люблю мозаїку, люблю створювати щось живе та не ідеальне. Головне не боятися експериментувати», — говорить Олександр.
Окрім екскурсій та фотосесій, у саду проводять творчі вечори та зустрічі просто неба. Для гостей створили тематичні фотозони, а охочі можуть приміряти вбрання у стилі часів Київської Русі та відчути себе героями історичних чи казкових образів.
Подружжя зізнається: сад продовжує розширюватися й сьогодні. Тут уже працюють над новими парковими зонами, розаріями та декоративними композиціями.
Нині сад родини Ємельянцевих став однією з туристичних локацій у межах проєкту «Розвиток малих громад Дніпропетровщини через аграрно-рекреаційний туризм», який реалізує ГО «Реабілітаційний центр “Зелений Гай”» . Сюди приїжджають люди не лише з Дніпропетровщини, а й з інших регіонів України, щоб хоча б на кілька годин опинитися у місці, де панують тиша, краса та справжня любов до природи.
Фото: "НМ" / особисті фото героїв матеріалу
