На військовому секторі Краснопільського кладовища у Дніпрі матері загиблих захисників зустрілися із представниками управління ветеранської політики та комунальних служб міста. Розмова відбувалася емоційно — жінки прийшли з переліком проблем і пропозицій, які накопичилися.
Скарги матерів: не претензії, а прохання про лад
Говорили про болюче: провалені надгробки, зношені прапори, бур'ян, який неможливо викосити, та нормативи, що не дозволяють поставити гідний пам'ятник там, де земля просідає.
Учасниці зустрічі — Олена, Віра та Тетяна — доглядають не лише могили власних синів, а й поховання невідомих захисників по сусідству. Саме цей щоденний досвід і сформував перелік питань, з якими вони прийшли.
-Ми не знали, куди себе подіти, — пояснила Олена. — Через працю ми залишали тут своє горе і злість. Потім зрозуміли, що фізично самі вже не впораємося, і почали звертатися до влади.
Головні проблеми, які підняли жінки: могили просідають після дощів і морозів через особливості ґрунту (плавуни), через що нахиляються й провалюються встановлені пам'ятники; трава на кладовищі росте швидше, ніж її встигають скосити; прапори на могилах зношуються, і родини змушені купувати їх за власний кошт; діючі нормативи не дозволяють розширити фундамент під пам'ятником, хоча саме ширша конструкція могла б утримати його на нестабільному ґрунті; між рядами поховань немає впорядкованих доріжок, і після дощу до могил важко дійти.
-Це залежить від ґрунту, а не від бажання порушити якісь норми, — наголосила Олена. — Це останнє, що ми можемо зробити для своїх дітей — поставити гідний пам'ятник.
-Ми пропонуємо збільшити відстань між похованнями з 1 метра 50 сантиметрів до 1 метра 80 сантиметрів, розширити фундамент під пам'ятниками на 30 сантиметрів, забезпечити регулярний покіс трави та встановити таблички з прапорами на кожній тимчасово невідомій могилі, — сказала тетяна Склярова. — Ми розуміємо, що зараз важкий час і гроші потрібні на передову. Ми самі як батьки донатимо на дрони й волонтеримо, — сказала вона. Просимо тільки одного — щоб на кладовищі був лад.
Відповідь влади: про земельне питання
Директор департаменту ветеранської політики Дніпровської міської ради Антон Малий пояснив, чому частина вимог родин наразі не може бути виконана.
-Земля, на якій розташоване кладовище, досі не перебуває на балансі Дніпровської міської ради, — зазначив він. — Ділянка перебуває на балансі ДП «Дніпропетровське облплемпідприємство», яке роками не передає її місту. Приводити територію в належний стан ми можемо тільки там, де земля належить місцевій владі, на іншій ділянці у нас навіть немає законного права щось робити.
Щодо прапорів посадовець уточнив: комунальна ритуальна служба забезпечує ними лише могили тимчасово невідомих воїнів, тоді як за встановлені поховання з прізвищем відповідає родина загиблого.
-Стосовно розширення фундаментів під пам'ятники існують нормативи до поховань і оздоблення могил, і порушувати їх комунальне підприємство не має права, — підкреслив Антон Малий.
Щодо просідання могил представник міськради пояснив це природним процесом.
-Свіжа земля ущільнюється, і навіть без дощу ґрунт може просісти за ніч, — додав він. — Це не пам'ятники провалюються, а свіжі поховання, які ще не оздоблені. Комунальники виявляють це під час обходів раз на два-три дні й одразу підсипають.
Директор КП «Міська ритуальна служба» Михайло Володимирович розпочав свій виступ з особистої історії.
-Мені це також болить, бо з 2014 по 2025 рік я був на фронті, — ділиться він. — Я був списаний за віком — мені 65 років. У мене двоє синів досі воюють, а дружина загинула ще у 2018 році. Тому я вас розумію.
Щодо асфальтування доріжок директор КП “Ритуальна служба” підтвердив: без передачі землі місту будувати капітальні дороги на ній заборонено законом. Щодо збільшення розмірів фундаментів під пам'ятники Михайло Володимирович визнав, що особисто розуміє прохання матерів, але зв'язаний нормативами.
-З одного боку — ви, назустріч кому я хотів би піти, з іншого — закон і прокурор, який ніколи не піде назустріч. Це рішення не в моїй компетенції.
Директор також розповів про труднощі з покосом трави.
-На покос трави проводиться тендер, ми його ще не виграли, тому наразі не можемо приступити до робіт, — пояснив він. — До речі, щебінь, яким матері підсипають могили, під час покосу розлітається й пошкоджує пам'ятники.
Наостанок Михайло Володимирович розповів про перспективу, яка може змінити ситуацію системно.
-Є пропозиція керівництва країни створити єдиний меморіальний комплекс, до якого увійдуть усі військові кладовища України.
Завітала на зустріч і психологиня, кейс-менеджерка центру допомоги врятованим Дніпра Альона Козирь, яку запросили як медіаторку.
За її словами, важливо дивитися на ситуацію з позиції людяності — і водночас пам'ятати, що частина проблем сьогодні дійсно не залежить від міської влади.
Дніпровські посадовці наголошують, що з розумінням і співчуттям ставляться до родин полеглих захисників і не ставлять під сумнів ані їхній біль, ані право говорити про нього відкрито. Водночас у місті визнають: комплексне впорядкування військового сектору Краснопільського кладовища — питання не лише міської компетенції, а системне, пов'язане з тим, що земля досі не передана на баланс громади.
Наразі місто продовжує виконувати те, що в межах його повноважень: косить траву, підсипає могили, замінює прапори тощо. У міськраді сподіваються, що остаточним рішенням стане реалізація державного проєкту Національного військового меморіального кладовища, до якого може увійти й Краснопільське — вже як частина сучасного меморіального комплексу, гідного пам'яті українських Героїв.
Фото НМ.
Читайте також: Без батька залишилися дві доньки: на Донецькому напрямку загинув Герой з Кам’янського.
Раніше ми писали, в бою загинув Валерій Висоцький з Нікополя, який став на захист країни в перші дні війни.
