Дніпровська міська рада затвердила 1526 рік як початок літочислення Дніпра. Відповідні зміни до Статуту територіальної громади депутати ухвалили на сесії 19 серпня. Таким чином, офіційну історію міста тепер відраховуватимуть не від імперського Катеринослава XVIII століття, а від поселень, які існували на території сучасного Дніпра приблизно за 250 років до нього.
Про це повідомляють журналісти Dnipro.media, які були присутні у сесійній залі.
Історичне голосування
Обговорення питання почав Дніпровський міський голова Борис Філатов. Він сказав депутатам, що це голосування – подія, завдяки якій вони увійдуть в історію міста.
Коли ви будете натискати кнопку, повинні розуміти що ми всі у владі не на постійній основі. Треба залишити в житті слід. Усі наші сварки і ремонти фасадів, і дороги, інші наші проблеми, якісь інші суперечки та недоліки забудуться. Але є речі які історія ніколи не забуде
Дискусії – чверть століття
Перед депутатами виступили доктор історичних наук, професор Сергій Світленко та заступник міського голови Андрій Денисенко, які пояснили, чому робоча група запропонувала саме таку дату.
За словами Світленка, дискусія про перегляд традиційної дати виникнення Дніпра триває серед істориків та краєзнавців вже понад чверть століття. Відповідну концепцію обговорювали на наукових конференціях у 2010, 2012 та 2017 роках. Із серпня 2025 року питанням займалася створена міською владою робоча група.
Про проведені 12 серпня 2026 року громадські слухання, де обговорювалися зміни до Статуту, Сергій Світленко сказав, маючи на увазі концепцію, згідно з якою роком виникнення Дніпра вважається 1526-й:
«Домінуючою більшістю голосів це питання було узгоджено і підтримано».
Науковець умовчав про те, що під час слухань виникали бурхливі суперечки між прихильниками концепції та істориками, які ставляться до неї скептично.
Науковець наголосив, що виникнення міста не варто розглядати як одноразову подію, пов’язану з певним указом або закладанням будівлі.
«Урбогенез, тобто походження і розвиток міста, — це тривалий та багатоетапний процес», — сказав Сергій Світленко.
За представленою робочою групою концепцією, однією з початкових точок цього процесу було поселення Стара Самарь на території сучасного Дніпра.
Чому обрали 1526 рік
Одним із головних аргументів стали результати археологічних досліджень Старої Самарі. За словами Світленка, там знайшли, зокрема, товарні пломби, датовані 1524, 1525 та 1528 роками. Загалом виявили 17 таких пломб, 15 із яких мають західноєвропейське походження.
Водночас сам 1526 рік у цій концепції є не документально встановленим моментом заснування міста, а обраною точкою відліку. На громадських слуханнях Світленко прямо говорив, що точної дати виникнення міста історики, найімовірніше, ніколи не встановлять.
На сесії він пояснив логіку вибору року на прикладі знайдених товарних пломб.
Ви повинні усвідомлювати, що ці пломби, які виготовлялися в місті Гданськ, мали ще потрапити до нас на Придніпров’я. А для цього був потрібний час. І от гадаю, що саме в 1526 році вони, напевно, вже прибули на наші терени
Іншим аргументом він назвав карту Південної Сарматії польського картографа Бернарда Ваповського, видану 1526 року. На ній, за словами історика, позначені Дніпро, Самара та Оріль.
Світленко також розповів про знайдені під час досліджень печатки, монети, зброю, хрести, посуд та інші артефакти XVI–XVIII століть.
Від Старої Самарі та Нового Кодака — до сучасного Дніпра
Запропонована науковцями концепція не зводить походження Дніпра до одного стародавнього поселення.
За нею, на лівому березі одним із центрів була Стара Самарь, а на правому приблизно у середині XVII століття сформувався Новий Кодак. Навколо них протягом XVI–XVIII століть існувала ціла мережа поселень, частина яких згодом увійшла до сучасного Дніпра.
Йдеться, зокрема, про Половицю, Діївку, Кам’янку, Лоцманську Кам’янку, Мануйлівку, Мандриківку, Одинківку, Сухачівку, Таромське, Чаплі та інші поселення. Такий підхід Світленко називає старосамарсько-новокодацькою урбогенетичною концепцією.
На думку професора, протягом кількох століть ці поселення взаємодіяли та поступово сформували міську агломерацію, спадкоємцем якої є сучасний Дніпро.
Прийняття Старосамарсько-новокодацької урбаністичної концепції має велике значення, тому що утверджує українські козацькі витоки заснування нашого міста
Він також назвав перегляд історії міста відмовою від російського імперського та радянського наративу про «дике поле» і нібито незаселеність краю до приходу Російської імперії.
Філатов: «Зміни не потребуватимуть фінансування»
Міський голова Борис Філатов також наголосив, що сенс рішення полягає не просто у зміні цифри в Статуті.
Завжди на місці Дніпра, Дніпропетровська і Катеринослава тут жили люди — українці. Діївка, Сухачівка, Таромське, Лоцманська Кам’янка, Мандриківка. Завжди жили люди. Потім приходять московити і кажуть: «А ми отут заснуємо місто
Водночас мер наголосив, що зміна літочислення не потребуватиме додаткових витрат із міського бюджету. На відміну від перейменування Дніпропетровська на Дніпро, змінювати печатки, бланки чи інші документи не потрібно — йдеться лише про зміни до Статуту громади.
«Питання про ідентичність»
Заступник міського голови Андрій Денисенко назвав голосування «історичним моментом».
Питання про датування нашого міста — це питання про ідентичність, про його витоки, про те, наскільки ми самі сформулюємо себе як територіальна громада, яка існує в дійсності не одне століття
За його словами, робоча група спирається не на одне свідчення, а на комплекс археологічних, письмових і картографічних джерел.
Денисенко також наголосив, що запропонована концепція розглядає Дніпро як результат розвитку цілої мережі поселень, фортець, переправ та торговельних шляхів. На його думку, саме цей транспортний і комунікаційний вузол поступово став основою майбутнього міста.
«Ми можемо говорити про 500 років безперервного розвитку міста Дніпра, озираючись назад», — сказав заступник мера.
Не всі депутати взяли участь у голосуванні
Перед самим голосуванням у сесійній залі виникла суперечка. Філатов звернув увагу на депутатів, які залишали залу або не збиралися голосувати, та закликав їх відкрито визначитися щодо рішення.
Після голосування мер оголосив, що 41 депутат підтримав рішення, один утримався. Частина присутніх депутатів участі у голосуванні не взяла.
Філатов розкритикував таку позицію, заявивши, що депутати, які мають зауваження до концепції, могли відкрито проголосувати проти або поставити запитання історикам перед голосуванням.
Після ухвалення рішення мер підсумував:
«Я всіх вас вітаю. Дніпро — це українське місто, яке нараховує 500 років історії».
Навколо 1526 року точилася дискусія
Попри ухвалене рішення, серед дніпровських істориків немає повного консенсусу щодо того, чи варто закріплювати у Статуті саме 1526 рік.
Під час громадських слухань 12 серпня опоненти робочої групи не заперечували необхідність відмовитися від російсько-імперської концепції, за якою історію міста відраховували від 1776 року. Дискусія стосувалася насамперед доказовості конкретної нової дати.
«Археологічні знахідки з Новобогордицької фортеці не доводять існування там поселення в XVI сторіччі. Доречніше говорити про субстрат поселень другої половини XVII століття, що дали поштовх урбанізаційним процесам», — вважає Антон Кістол, науковий співробітник Дніпропетровського обласного краєзнавчого мезею імені Дмитра Яворницького.
Зокрема, історики звертали увагу, що археологічні знахідки самі по собі не встановлюють 1526-й як точний рік, коли на території міста існувало поселення.
Раніше, у 2017 році, міськраді вже пропонували починати літочислення Дніпра від 1524 року, однак той проєкт рішення ухвалений не був.
Нинішня робоча група пояснює вибір 1526 року збігом даних із кількох різних джерел та наголошує: йдеться не про точну дату одномоментного заснування Дніпра, а про умовну точку відліку тривалого процесу формування міста. 19 серпня депутати остаточно закріпили цю концепцію у Статуті територіальної громади.
Запрошуємо на дискусію
Нагадаємо, у ПрометейХабі відбудеться панельна дискусія про дату заснування Дніпра. Учасники обговорять, як формувалася офіційна дата 1776 року, роль імперських і радянських підходів та історію поселень на території сучасного міста.
Окремо говоритимуть про результати громадських слухань щодо перейменування Нового Кодака та Старої Самарі, а також про те, чи потрібна Дніпру одна конкретна дата заснування. Серед учасників — історики та представники робочої групи.
Читайте також: 1524, 1645 чи 1776: коли ж заснували Дніпро?
The post Дніпру — офіційно 500 років: міськрада затвердила 1526 рік початком історії міста appeared first on Dnipro.media.
