Кілька думок про нову систему оплати за підвищення кваліфікації. Гроші ходять за вчителем – супер. Давно пора. Можливо хоч це буде доброю петардою для обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти…
Але є кілька питань, на які не можу знайти відповідь
1. Чи не зумовить дозвіл проходити підвищення кваліфікації будь-де, будь у кого до елементарного вимивання бюджетних коштів? Бо вже бачу чимало ФОПів, громадських організацій сумнівного походження чи ясельного віку, котрі заявили про те, що вони готові такі послуги надавати… Отакі "учителі учителів". Чому вони будуть навчати вчителів, і як то робитимуть – цікаве питання… Гіпотетично навіть у знахарів, шаманів та екстрасенсів можна пройти підвищення кваліфікації… Думаю, що багатьом із тих, хто зібрався надавати послуги з підвищення учительської кваліфікації, ці питання не важливі. Їх цікавлять лише гроші…
Читайте також: Чи варто очікувати багато від сертифікації вчителів
2. Чи не з’явиться серед таких "учителів учителів" чимало тих, хто замість навчання буде видавати лише довідки (сертифікати) про таке навчання. Адже фактично ніякого контролю за їхньою діяльність немає. На жаль і серед вчителів знайдеться чимало бажаючих, не особливо напружуючи свій мозок навчанням, отримати про таке "навчання" довідку. Що досягнемо?
3. Як педагогічна рада може вирішувати, хто повинен проходити підвищення кваліфікації, а хто не повинен? Які критерії повинні лежати в основі рішення про те, дати дозвіл одному, а іншому не дати?
Читайте також: Вчителі, які вміють мотивувати, зникають, як мамонти – освітянин
4. І останнє. Закупівля послуг за бюджетні кошти має здійснюватися через торги. Хтось собі уявляє цей процес: торги серед бажаючих надавати послуги з підвищення кваліфікації для тисяч учасників торгів???????
Не знайдемо відповіді на ці питання – хороша ідея може бути похоронена без відспівування….
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
