Соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя більшості з нас, в тому числі й наших дітей. Чого від цього більше – користі чи шкоди? Питання складне та може мати чимало відповідей. Знайти їх спробувала журналістка видання «Наше місто».
Доступ під забороною: закордонний досвід
Заборона для дітей користуватись соцмережами у всьому світі набирає обертів. З 10 грудня минулого року в Австралії діти до 16 років не можуть створювати акаунти в соцмережах, а їхні наявні сторінки деактивовуються або видаляються. Австралійський уряд заявляє, що ця заборона спрямована на зменшення тиску та ризиків, яким можуть піддаватися діти в соціальних мережах. Це перша у світі подібна практика, яка має велику підтримку серед багатьох батьків. Дослідження показало, що у цій країні 96% дітей віком від 10 до 15 років користуються соціальними мережами. При цьому сім із десяти підлітків стикалися зі шкідливим контентом та небезпечною поведінкою. Сюди увійшли відеозаписи бійок, контент, що заохочує розлади харчової поведінки та навіть самогубство. Кожен сьомий із опитаних дітей повідомив про спроби грумінгу — маніпуляції, маскування агресії за піклуванням з боку дорослих чи старших дітей. А більше ніж половина назвали себе жертвами кібербулінгу.
Нещодавно з’явилась інформація про те, що Данія також планує запровадити суворі обмеження доступу молоді до соціальних мереж для всіх осіб віком до 15 років. Такий захід стане найрадикальнішим кроком, зробленим країною Євросоюзу для обмеження використання соцмереж підлітками та дітьми. Данський уряд може прийняти відповідний закон вже в середині 2026 року. Багато соціальних мереж вже забороняють реєструватися дітям молодше 13 років, а закон ЄС вимагає від великих технологічних компаній вживати заходів для захисту молоді від онлайн-ризиків і небажаного контенту. Однак посадовці та експерти заявляють, що такі обмеження не завжди працюють. Як зазначають данські посадовці, попри обмеження, близько 98% дітей віком до 13 років мають профілі принаймні в одній соціальній мережі. Серед них — майже половина дітей віком до 10 років.
Чому саме батькам не слід розслаблятись, якщо дитина більшу частину часу просто сидить вдома за комп’ютером, дуже добре демонструється у популярному британському мінісеріалі «Юнацтво». Він вже зібрав чимало нагород по всьому світу, а проблеми, які порушуються в ньому, є напрочуд актуальними. Гадаю, цю історію про те, як булінг у соцмережах штовхнув 13-річного підлітка з благополучної родини на злочин і зруйнував його життя, обов’язково треба подивитись всім батькам та вчителям.
Кібербулінг — достатньо розповсюджене явище
У Дніпрі теж нерідко трапляються випадки, коли діти потрапляють у неприємні, а іноді дуже небезпечні ситуації саме через соцмережі. Наприклад, кожного року Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області фіксує по декілька десятків випадків створення чатів булінгу серед підлітків. Працює це таким чином: діти анонімно кидають фото своїх знайомих чи однокласників у відкриті телеграм-канали. Під кожною світлиною — нецензурні образливі коментарі.
Реакція дітей на подібні чати може бути різною. Хтось не звертає на це уваги, а хтось серйозно переживає через те, що їх більше не буде приймати соціум. Через це діти можуть закриватися в собі і переживати депресію. Звісно, якщо подібне сталося, перш за все підлітку варто розповісти про це комусь із дорослих. А також зафіксувати те, що сталося, за допомогою скріну.
За словами інспекторки управління превентивної діяльності Дарини Довгополої, власниками подібних телеграм-каналів можуть бути як діти, так і повнолітні. Викрити їх складно, оскільки соцмережі гарантують користувачам анонімність. Якщо вчиняється правопорушення, поліція ініціює проведення перевірки та у співпраці з міжнародними партнерами встановлює осіб, які причетні до таких правопорушень. Зазвичай, це дорослі, які залучають неповнолітніх до такої діяльності. У будь-якому випадку, якщо дитина стала жертвою кібербулінгу, потрібно одразу звернутися до поліції.
Небезпечні тренди з ТікТоку
На початку минулого року в одному із телеграм-каналів Дніпра поширили відео, на якому підлітки повторили один з небезпечних трендів з ТікТоку. Вони виготовили саморобну вибухову суміш з засобу для очищення труб та закинули її до одного з мобільних укриттів у центрі міста — стався вибух. Наразі у ТікТоці є близько сотні відео про те, як виготовити подібну вибухову суміш. Деякі з таких роликів набрали від користувачів понад 50 тисяч вподобайок. Що з цим робити? Батькам потрібно розуміти, що контент, в тому числі й небезпечний, знайде дитину всюди. І тут питання в тому, чи є в неї достатньо знань про небезпеку – так званого інтелектуального імунітету, який мають передати дітям дорослі. Саме він допомагає цей контент відфільтрувати.
Звісно, соцмережі далеко не завжди несуть шкоду — вони можуть бути напрочуд корисним інструментом для спілкування та самовираження. Варто просто знати, як запобігти тим ризикам для ментального здоров’я дітей та підлітків, які вони несуть. Ось про що попереджає з цього приводу на своїй фейсбук-сторінці Центр громадського здоров’я України.
— використання соцмереж понад три години на день подвоює ризик депресії та тривожності;
— нічні переписки та скролінг погіршують сон;
— підлітки, в яких уже проблеми з психічним здоров'ям, стають особливо вразливими;
— надмірна кількість нереалістичних образів може спричиняти розлади харчової поведінки або негативну упередженість до свого тіла;
— алгоритми платформ підбирають контент і викривлюють картину реальності, створюючи ілюзію безвиході;
— є доступ до небезпечного контенту: від ризикованих челенджів до заохочень самопошкодження;
— існує ризик постраждати від онлайн-хижацтва — маніпуляцій з метою сексуальної експлуатації або шантажу інтимними фотографіями.
17-річна дніпрянка ледь не стала жертвою шахраїв
Сімнадцятирічна Єлизавета Окпокоро — студентка одного з дніпровських вишів. Вона спокійно ставиться до соцмереж — без надмірного фанатизму, але й без осуду. Для неї вони — не спосіб самопросування, а, радше, необхідність, що допомагає навчатись, спілкуватися та залишатися в курсі подій.
— У мене встановлено багато соцмереж, але користуюся я ними по-різному, — розповідає Єлизавета. — Телеграм — основний канал комунікації між студентами, через нього ми отримуємо всі оголошення, домовляємося про пари. У вайбері зручно писати викладачам, а в Дискорді ми проводимо студентські зустрічі чи спікінг-клаби. Фейсбук, хоча й вважається мережею для дорослих, теж для мене важливий. Там є університетські сторінки, культурні заходи, і я можу стежити за новинами. TікТоком користуюся рідко, він мені не зовсім подобається, хоча в нас на факультеті є сторінка в ньому. А Instagram — це, скоріше, для офіційних речей, університетських подій чи конкурсів. Свої фото в інтернеті я виставляю лише тоді, коли це справді щось важливе. Для мене соцмережі — не про хизування, а про спілкування й обмін інформацією.
Та не завжди онлайн-простір був для Лізи безпечним. Влітку минулого року дівчина ледь не стала жертвою шахраїв, які зламали її акаунт у телеграмі. Все почалося із нібито безпечного повідомлення від її вчительки, яка просила взяти участь у голосуванні. Насправді її акаунт вже був зламаний, і посилання виводило на шахрайський бот. Єлизавета натиснула на нього — і вже за кілька хвилин тим, в кого був її контакт, почали надходити повідомлення з проханням позичити гроші. На щастя, знайомі вчасно її попередили про шахрайство. Дівчина зуміла швидко все відновити, але досвід став для неї серйозним уроком з цифрової безпеки.
— Тоді я дуже перелякалася, — пригадує студентка. — Почала шукати інформацію, як діяти, і зрозуміла, що потрібно терміново вмикати двофакторну автентифікацію. Без неї зловмисники легко повернулися б у мій акаунт. Я налаштувала захист через Google Authenticator і відновила доступ. Писала навіть у кіберполіцію, але відповідь прийшла запізно — тому розбиралася сама. Потім зробила інструкцію для своїх друзів, щоб вони не повторювали моїх помилок. Тепер я впевнена: кібербезпека — це не щось тільки для програмістів, це потрібно всім.
Сьогодні Єлизавета ставиться до соцмереж обережніше, але не відмовляється від них. Для неї це інструмент навчання, взаємодії з однокурсниками та розвитку. Вона переконана, що інтернет — не ворог, якщо користуватись ним з розумом.
Батьки мають не забороняти, а контролювати
Чи безпечно дітям користуватися соціальними мережами — питання, яке турбує сьогодні майже кожну родину. В епоху TikTok, Telegram і Instagram навіть молодші школярі проводять значну частину життя онлайн. До речі, дуже часто вони беруть приклад з батьків або старших сестер та братів. Водночас психологиня з Дніпра Елла Загребельна пояснює: різниця між тим, як соцмережі впливають на дітей і дорослих, — колосальна.
— Вплив соцмереж на мозок дитини і дорослого суттєво різниться, — каже Елла Загребельна. — Справа в тому, що мозок дитини перебуває у процесі формування, особливо емоційна сфера, яка завершує розвиток приблизно у 12 років. Тому до цього віку дитина не може критично аналізувати інформацію, вона сприймає її через емоції. Якщо контент яскравий і викликає сильні почуття — діти легко підсаджуються на нього. TiкToк, інстаграм чи телеграм приваблюють саме емоціями, швидким задоволенням, лайками. При цьому кожен лайк — це короткий сплеск дофаміну, відчуття визнання, якого хлопці та дівчата хочуть ще і ще. А якщо мозок не сформований, залежність виникає дуже швидко. Дорослі теж реагують подібним чином, але здатні контролювати себе. А діти зазвичай ні.
Психологиня пояснює: небезпека полягає не лише в емоційній залежності, а й у браку критичного мислення. Діти часто не усвідомлюють, що будь-яка соцмережа має свої ризики — від кібербулінгу до маніпуляцій. І хоча реєстрація у більшості платформ дозволяється лише з 14–16 років, на практиці малеча потрапляє туди значно раніше — часто з допомогою самих батьків.
— Ми маємо розуміти, що в кожній соцмережі — свої правила й вікові обмеження, — пояснює фахівчиня. — Наприклад, Instagram і Facebook офіційно дозволяють реєстрацію з 16 років, TikTok — із 13. Якщо дитина там є раніше, це означає, що її туди впустили дорослі. Тому відповідальність за це — теж на дорослих. В Україні є чудова організація “Ла Страда”, яка займається саме питаннями кібербезпеки дітей: вони навчають, як уникати грумінгу, секстингу, булінгу. Я сама проводила за їхніми програмами тренінги для школярів — від першого до одинадцятого класу. Ми говорили про те, чи варто викладати свої фото, кому вони можуть потрапити і як цим можуть скористатись шахраї. Це не про заборони — це про усвідомлення ризиків.
Під час своєї роботи зі школярами Елла Загребельна неодноразово стикалася з реальними випадками, коли необережність у соцмережах призводила до серйозних наслідків. Одна з історій, каже психологиня, досі їй згадується. Восьмикласниця з Дніпра стала жертвою шантажу після того, як потрапила в пастку онлайн-знайомств.
— Дівчинка познайомилася з кимось цікавим для неї у мережі, — розповідає психологиня. — Спочатку це було звичайне листування, а потім її переконали надіслати особисті фото. Згодом почався шантаж: їй погрожували, що фото розповсюдять, якщо вона не заплатить гроші. Для її матері це був шок. Добре, що дитина все ж таки звернулася по допомогу — кіберполіція втрутилася. Але цей випадок змусив мене ще раз переконатися: контроль має бути постійним. Батьки повинні знати, в яких мережах зареєстрована дитина, з ким вона спілкується, який контент дивиться. Ми не можемо повністю заборонити соцмережі — вони частина навчання і нашого життя. Багато вчителів роблять цікаві навчальні ролики для своїх учнів у тому ж TikTok. Але контроль, довіра й розмова — ось що рятує від біди.
Поради батькам від Елли Загребельної
— Пояснюйте, а не забороняйте. Заборона лише викликає спротив. Розкажіть дитині, чому варто бути обережною, які ризики є в різних платформах.
— Контролюйте з довірою. Перевіряйте, в яких соцмережах зареєстрована дитина, але робіть це не як поліцейський, а як союзник.
— Увімкніть батьківський контроль. Використовуйте налаштування безпеки на гаджетах і в соцмережах — обмеження часу, контенту, контактів.
— Говоріть про небезпеку кібербулінгу та грумінгу. Дитина має знати, що може завжди розповісти вам про підозрілу ситуацію без страху бути покараною.
— Навчіть критичному мисленню. Обговорюйте новини, тренди, блогерів — допоможіть дитині відрізняти правду від маніпуляції.
— Давайте альтернативу. Якщо обмежуєте гаджети, запропонуйте живе спілкування, спорт, творчість — те, що приносить задоволення.
— Будьте поруч. Дитина не потребує тотального контролю, вона потребує уваги, довіри і впевненості, що поруч є дорослий, який захистить.
Фото Володимира Федорищева та з відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, яке відео з Дніпра вразило соцмережі.
