У новому випуску ексклюзивного проекту-циклу «Зниклі» журналісти «Наше місто» продовжують згадувати минуле Дніпра. Цього разу — про вуличну їжу та напої минулих років.
У 80–90-х у Дніпрі, коли на вулицях ще не пахло шаурмою чи фаст-фудом, швидкий перекус був дуже затребуваний. Люди багато ходили, стояли в чергах, працювали або користувалися громадським транспортом. Найпопулярнішим варіантом перекусу тоді були пиріжки.
Містяни у відео згадують легендарні точки продажу: на вокзалі, біля Медичної академії, на розі вулиці Академіка Дзяка та біля центрального входу до парку Шевченка. Пиріжки робили різні — з лівером, капустою, картоплею, м’ясом, а інколи навіть із фруктовими начинками або вишнею. Особливе місце займали беляші, які охоче купували студенти та робітники. Деякі пиріжки готували спеціальними апаратами, інші — вручну, але всі вони мали спільну рису: домашній смак і ситність.
Фахівці харчової галузі розповідають цікаві міські історії: як на нічних змінах робили тисячі пиріжків, як вони миттєво розходилися серед містян, і чому люди спеціально їздили на вокзал, щоб скуштувати найсмачніші. Такі заклади стали невід’ємною частиною міської культури.
До пиріжка завжди подавали соки — томатний, яблучний та інші. Напої були невіддільною частиною перекусу. У гастрономах і універсамах біля відділів кулінарії стояли графіни з соком і грановані стакани з водою та сіллю, де можна було ополоснути ложку або підсолити томатний сік. Це був маленький ритуал радянської вуличної кулінарії, який сьогодні здається щирим і довірливим.
З часом більшість цих традицій зникли, поступившись піцеріям, бургерним і кіоскам із шаурмою. Але для багатьох дніпрян вони залишилися символом студентських років, робочих обідів і домашньої затишної атмосфери. Це відео — нагадування про смак, який назавжди залишив слід у житті міста.
Детальніше – дивіться у нашому сюжеті.
Раніше ми писали, що зараз знаходиться на місці відомих кінотеатрів Дніпра.
Ми повідомляли, як у 1990-х роках виглядав центр Дніпра.
Читайте також: Від товстолобика, білого амура та лебедів до царства качок: невідомі сторінки історії озера в парку Глоби.
