15 лютого під Авдіївкою загинув Кирило Ульман з Дніпра. Це був молодий боєць, один з найкращих. В ньому вирувало життя, амбіції та кохання. Коли він прикривав відхід побратимів з гарнізону Авдіївки, він ризикував, але не знав, що це буде його останнє досягнення. Це історичний подвиг. Його втрата — непоправима.
Про це повідомляє редакція сайту 056.
Його Третю штурмову бригаду відправили в найгарячішу точку фронту. В той жахливий день, Кирило утримував позицію, щоб інші бійці могли евакуюватися. Загинув як герой… Допоміг хлопцям вийти із котла, а сам не встиг вийти. Воїну назавжди залишиться 36 років.
В чоловіка лишилась молода дружина, яка поважає його вибір. Вона пишається захисником. Кохання до нього в її серці назавжди.
"Прощавай, рідний Ти дивовижний, ти знаєш! Але, щодня буду казати це в голос, щоб чув. Я підтримую твій вибір боронити нашу країну. Ти приклад! Ти захист побратимів! Дякую за те, що ти моя родина! І це залишиться зі мною. Тепер на руці дві обручки.. Я кохаю тебе, — написала у соцмережах дружина полеглого захисника Дар’я Ульман.
Вони одружилися зовсім недавно — у грудні 2023 року. До цього була палка історія кохання, її не зупинила відстань: з'єднували дзвінки по шість разів на день, розмови по кілька годин.
Через рік після відносин, Кирило наважився на пропозицію. Не знаючи наперед своєї долі, сподіваючись на краще, він планував створити з коханою велику родину.
Тоді свої думки чоловік записав. Присвятив Дар'ї бурхливі слова.
"В якусь мить, охоплюючи думками вир подій свого життя і наближаю чогось "кінця світу", загально впевненим, що тіло, розум і душа до нього готові, у думках почало з'являтися сумнів.
Він розростався і гнав мене в розуміння, що десь існує справжнє кохання, яке зцілює, дарує надможливості, вселяє впевненість та жагу кожної секунди працювати над його фундаментом та розбудовою.
Рівно рік тому, не над тим, та відносно недолуго, я вирішив почати знайомство з дівчиною, що запалила в мені вогник.
Не втрачаючи впевненості, збираючи зцілене та окріпше відчуття, посіяв у своєму серці кохання.
До тої ідеальної у всьому. З якою можна почати фразу і вона зможе її завершити.
Завжди розсмішить своїм поглядом з-під брів та звабить посмішкою. З тією, якою можна говорити по телефону до 3х годин і все одно буде, що обговорити, та яка вміє слухати, дати влучну пораду. Без обіймів, якої починаю сумувати майже одразу.
А головне, та з якої хочу писати історію життя, міцної та великої родини! Рівно рік, як я кохаю тебе моя тендітно-неймовірна Дар'я!!!", — йшлося в листі.
Організовуючи весілля, закохані зробили так, щоб цей день запам'ятався надовго рідним та близьким. Особливим відбитком у пам'яті, найщасливішим днем, що розриватиме серце він буде для нареченої. Тоді Кирило цілував її так палко, обіймав так міцно, веселився, так, як востаннє.
"Ми вагались чи створювати родину під час війни, але зараз постійно один одному говоримо, що це найкраще наше рішення. Від себе додам, що штамп в паспорті — має значення! Хоча вже два роки його і не ставлять
Ваші перемоги примножуються, проблеми вирішуються, ви тепер не одні, ви тепер родина і це відчуття дає сили", — поділилася тоді Дар'я в соцмережі.
Здавалося, що все життя попереду. Було і кохання і улюбленя справа. Кирило був підприємцем. Він створив бренд напоїв на основі чаю у Дніпрі. Але з приходом ворога, залишив справу і відправився боротися за Україну. Клята росія перекреслила його шлях, все зруйнувала.
"Вся команда GODZYKI KOMBUCHA сумує та відчуває цю непоправну втрату. Бо навіть з початку війни знаходячись на передовій, він завжди був із нами. Але його справа, його дітище, повинна жити. І ми зробимо все щоб не тільки Україна, а і весь світ дізнався про GODZYKI та УЛЬМАНА КИРИЛА.
Ми і далі будемо намагатися бути найкращими, такими, як нас бачив він. Кирило, ти назавжди в команді, наших серцях та пам'яті", — написали колеги Кирила.
Джерело: 056.ua
