Фраза українського воїна зі 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» стала заголовком матеріалу одного з найвпливовіших видань Швейцарії — Tages-Anzeiger. Про це повідомили на сторінці бригади у Facebook, пише «Наше місто».
Журналісти видання проїхали вздовж усієї лінії фронту — з півночі на південь — і підготували великий матеріал про досвід зустрічей з українськими воїнами, які не лише тримають оборону, а й витісняють російську окупаційну армію з захоплених територій.
Значну частину публікації присвячено бійцям 128 бригади — піхотинцям із позивними «Рокер» та «Корній», які провели шість місяців у прифронтових умовах, перебуваючи ближче до російських позицій, ніж більшість українських військових за весь час війни.
У листопаді 2025 року їх доправили бронетранспортером у прифронтове село Степногірськ — тоді українські війська наступали поблизу колишнього Каховського водосховища на півдні країни, і росіянам довелося відступити з низки населених пунктів.
Зайнявши покинутий будинок, воїни вели спостереження за противником і передавали розвіддані на командний пункт, звідки в разі потреби залучали дрони або артилерію. Самим відкривати вогонь їм було заборонено, щоб не видати позицію. Аби забезпечити приховане просування українських підрозділів і одночасно унеможливити рух росіян, бійці копали підземні тунелі між будинками.
Дні й ночі воїни проводили під землею. Раз чи двічі на тиждень транспортний дрон доставляв їжу, воду та батареї для радіостанцій, однак через обмежену вантажопідйомність воду доводилося суворо економити — на добу виходило приблизно півтора літра, а часом і менше. Коли не вистачало води, збирали дощову або топили сніг. Іноді дрон із висоти близько ста метрів скидав бійцям листи від рідних.
Випростатися на повний зріст вони могли лише тоді, коли з тунелю заходили до одного з будинків. Через тривале перебування в зігнутому положенні у воїнів почалися проблеми з колінами.
Одного разу росіяни обстріляли сусідній сарай, і після пожежі виявили вхід до одного з тунелів — противник запустив дрон із газовою гранатою, однак бійці мали протигази й змогли врятуватися.
За словами журналістів видання, саме під час зйомки одного з тунелів і з'явилася фраза, яка згодом стала заголовком матеріалу. Іван, який тримався поруч зі своїм командиром, попросив сказати кілька слів на камеру. У відповідь пролунало: «До Москви! До Кремля, до мавзолею!»
Джерело: сторінка 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» у Facebook, з посиланням на матеріал швейцарського видання Tages-Anzeiger.
Читайте також: 304 дні в оточенні: бійці бригади «Дике Поле» повернулися з найдовшого бойового виходу.
Бійці бригади «Дике Поле» на квадроциклах, переданих громадою Дніпра, вивезли пораненого побратима з епіцентру кілзони.
«Секунди мають значення»: капітан «Космос» із 128-ї бригади «Дике Поле» про бої, зв’язок і виживання на передовій.
Стріляє з гармати і керує підрозділом: тернополянка Дарина стала офіцеркою 128-ї бригади «Дике Поле».
