«Я розумів, куди йду і що мені потрібно знати все від А до Я», — згадує дніпрянин Антон. У червні 2025 року він підписав контракт із ЗСУ та був направлений до штурмової бригади на Луганський напрямок. Рішення чоловік ухвалив свідомо, попри високі ризики, пояснюючи його прагненням до стабільного майбутнього, створення родини та життя у мирних умовах. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на пресслужбу міської влади Дніпра.
На фронті Антон виконував обов’язки штурмовика. Завдяки спортивному досвіду та навичкам роботи з картами згодом він також долучився до логістичного забезпечення підрозділу. Щоранку близько п’ятої години він вирушав на передові позиції, доставляючи побратимам воду та засоби для живлення радіостанцій.
«Щоранку встаєш — і вперед, грати в хованки з ворожими дронами», — ділиться захисник. На 40-й день перебування на позиціях під час виконання чергового завдання Антона наздогнав російський БпЛА. Ворог випустив по бійцю чотири скиди з «Мавіка»: два припали на спину, два — по ногах. Антон отримав надважкі поранення — переломи руки, ноги, хребців у попереку, а також розриви пахової артерії та вен.
Під час одного з епізодів боєць отримав тяжкі поранення, однак вижив завдяки злагодженим діям побратимів, які змогли стабілізувати його стан під вогнем. Через ускладнену ситуацію з логістикою Антон протягом семи діб перебував у прифронтовому окопі, перш ніж його вдалося евакуювати під обстрілами. Після цього він проходив лікування у лікарнях Харкова, Києва, Львова та Чернівців, де переніс понад 20 оперативних втручань. Окрему складну операцію на хребті виконували нейрохірурги в Києві.
Тривалий час чоловік був прикутий до крісла колісного, що призвело до значної атрофії м’язів. Згодом у Чернівцях його почали піднімати на милиці, однак функціональність ноги залишалася обмеженою через встановлений апарат зовнішньої фіксації та постійний больовий синдром, який вимагав медикаментозного контролю. Для продовження реабілітації ближче до дому він обрав центр у Дніпрі, де його підтримує дружина.
У Дніпрі завдяки щоденній роботі з мультидисциплінарною командою центру поранений демонструє колосальний прогрес.
«З крісла колісного я встав лише кілька місяців тому. А зараз у Дніпрі я вже повністю все роблю сам, мені взагалі не потрібна допомога! Сам сідаю і виходжу з машини, сам залажу у ванну, впевнено стою. Життя — така штука, що може обірватися дуже легко, і зараз я це гостро розумію. Тому ми потихеньку приходимо до тями, бо я мрію про стабільність, родину та майбутніх дітей», — розповідає Антон.
Захисник займається у реабілітаційному центрі Дніпра вже три тижні. Через поєднання травм кінцівок та хребта цей випадок вважається медично складним. Проте фахівці розробили індивідуальну тактику відновлення.
«Це достатньо складний випадок, але як фізичний терапевт я обрав метод відпрацювання найважливішого на цей момент — правої нижньої кінцівки у ділянці стегнової кістки, де встановлено апарат зовнішньої фіксації. Наше головне завдання — запобігти контрактурі в колінному суглобі, збільшити силу м'язів, амплітуду рухів та зменшити щоденний больовий синдром. Ми прагнемо дійти максимально можливої, безболісної та функціональної амплітуди в коліні, щоб у подальшому пацієнт міг спокійно ходити», — зазначає фізичний терапевт Данил.
Заняття проходять щодня і тривають від однієї до двох годин — залежно від інтенсивності болю, який через специфіку травми коливається. За три тижні тренувань уже є суттєвий прогрес. Якщо раніше для підняття ноги Антону потрібні були допоміжні гумки чи рушники, то тепер він піднімає кінцівку самостійно завдяки відновленій силі м'язів. Щодо травми хребта, то зараз спина пацієнта не турбує — він активний протягом дня, а звичайна ходьба є найкращою терапією.
«Антон прийшов до нас із підпаховими милицями. Зараз по рівній поверхні він уже може пересуватися без них. Ми продовжуємо працювати над ходьбою на вулиці. Прогнозувати повне відновлення після таких тяжких поранень та тривалого перебування в апараті Ілізарова складно. Проте те, що Антон у майбутньому зможе самостійно переміщуватися взагалі без допоміжних засобів — цілком можливо і є нашою ціллю», — підсумовує фізичний терапевт Данил.
Раніше ми писали, у Дніпрі ліквідують наслідки прильотів у закладах освіти.
Ми писали, пес, який має свою квартиру, та погоня FPV: волонтери з Дніпра розповіли про чергову евакуацію тварин.
