У 2007-му, за рік до призначення Дмитра Медведєва дупою, яка чотири роки зберігатиме та грітиме президентське крісло для Путіна, в Росії був популярним коротенький анекдот: "2020 рік. Путін знову кладе руку на Біблію і х… на Конституцію". Якими молодими ми були, як наївно гадали, що, тільки поклавши руку на Біблію, можна покласти щось на Конституцію, пише для "Тижня" Катерина Барабаш
Росія – велика й вільна держава. Хто не згоден, вийдіть із класу й мовчки чекайте черги на розстріл. Велика! Із якою швидкістю тут працює машина часу, здатна загнати одну сьому частину суші в XVI століття! Як стрімко найабсурдніші анекдоти набувають сили життя! Як упевнено Росія приймає до свого лона все найгірше, що є в країнах світу!
Ну от, скажімо, ще недавно сумно жартували, що вона перетворюється на православний Іран. Дожартувалися. Вважайте, що вже перетворилася. Адже в Ірані також є президент і парламент, 10 віце-президентів і 21 міністр – усе як у дорослих. Є навіть Рада вартових Конституції, тож більшості з нас неважко здогадатися, що є й сама Конституція. Охопивши все це могутнім мозком і могутньою душею, верховодить Великий керманич, він же рахбар, він же, пробачте, факіх.
Буквально днями, не встигнувши й писнути, Росія знайшла свого рахбара (хоча більше хочеться назвати його "факіх", але Центр боротьби з екстремізмом може причепитися, мовляв, кого це "іх"?!). У країні стався такий тихий конституційний переворот, що навіть найзатятіша опозиція ніяк його не почує. Про всю Росію і казати нічого: їм із екрана маленька людина, змучена ботоксом, пообіцяла величезний материнський капітал, і всі кинулися негайно кохатися з думкою про швидких дітей. Їм не до Конституції.
Читайте також: Путін оголосив нам відкриту війну – Портников
Тим часом, пообіцявши навіщось ще якихось благ, і без того прописаних у законах, чоловік із лискучими щічками швидко й не зовсім виразно розповів про конституційний переворот як доконаний факт. За кілька хвилин він підтвердив те, про що із серйозним виглядом розмірковують аналітики, політологи та баба Зоя з бабою Ніною на лавочці біля під’їзду (ніби тут є про що міркувати): навіть мріяти не смійте, щоб він передав владу коли-небудь і кому-небудь. А ну вас до біса, обирайте собі президента (але тільки кого я скажу), це все одно буде а-ля Дімон, а фактичним керівником країни залишатимуся я, маленький старий чоловік, виснажений ботоксом, що забув, як звати дочок.
Абсолютно не важливо, якими саме новими функціями наділять Держраду, як пообіцяв "вождь". Судячи з усього, Путін незадовго до 2024-го очолить цю оновлену структуру. А може, навіть раніше, оголосивши дострокові президентські вибори. Нині Держрада – дорадчий орган, що складається переважно з губернаторів і ще якихось нікому не відомих людей. Важливо тільки, що тепер ми всі отримуємо те, до чого йшли останні 20 років. І найдивніше в цьому те, що комусь це ще здається дивним.
Усі ці зміни волею Путіна чомусь повинні бути закріплені в Конституції. Бідна наша Конституція давно вже стала безсловесною кріпачкою, над якою пан із друзями можуть знущатися як захочуть.
Набравши банду із 75 осіб, Путін наділив її функціями конституційних зборів – тих самих, які збирався заснувати ще Єльцин, потім пообіцяв Путін, але за 20 років так і не знайшов для того часу. Тепер ця слухняна зграйка шарикових, що складається зі спортсменок, акторів, музикантів, убивці українців Прилєпіна й іншої полови, готує поправки до Конституції. Серед 75 осіб тільки кілька юристів.
Читайте також: У своїй гібридній агресії Путін активно вдається до правовійни
Навіть не пристосовану, як виявилося, до російських умов єльцинську Конституцію-1993 місяцями розробляла еліта юридичної спільноти. А тут нам уже пообіцяли, що у травні поправки наберуть чинності, нібито пройшовши спершу нібито всенародне нібито голосування. Причому, зауважмо, усім списком, тобто навіть для годиться людям не дадуть обговорити кожну поправку окремо й за якусь проголосувати, а за якусь ні.
До того ж у Конституції скасована стаття, що закріплює пріоритет міжнародного права над внутрішнім. Це другий головний пункт усіх цих ігрищ поряд із довічним правлінням нинішнього президента. І без того величезна неконтрольована влада Путіна тепер буде вільна від міжнародного нагляду. Далі стануться, очевидно, виходи з міжнародних інституцій та посилення репресій щодо так званих іноземних агентів. Це називається в шарикових відновленням суверенітету й вітається більшістю населення, яке має телевізор.
Судячи з того, що Путін призначив свого "вірного Руслана" заступником голови Ради безпеки, тобто власним замісником, головними "скрєпами" влади відтепер стануть Радбез і Держрада, що безпосередньо контролюватимуть владу на місцях. А наш немічний від старості дзюдоїст уподібниться двоголовому орлові, очоливши відразу обидва органи. При цьому парламент (він же Дума) переводиться на режим ручного управління через нагляд із боку Конституційного суду, а уряд своєю чергою потрапляє під контроль безправного парламенту. Здрастуй, Іран!
…9 листопада 1799-го, або ж 18 брюмера. На засідання Ради старійшин уривається генерал Наполеон Бонапарт і виголошує гарячу промову про якісь небезпеки, що загрожують республіці, про необхідність захищати Францію. "А Конституція?" – перебив його один із депутатів. "Конституція! – вигукнув генерал. – Вона більше не може нас рятувати, тому що її ніхто вже не поважає". До ганебного заслання на острів Святої Єлени залишалося 16 років. На щастя, нині час минає значно швидше. А Конституція, як і тоді, насилля над собою не пробачає.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
