Цього року, не дивлячись на широкомасштабне вторгнення, у Дніпрі буде встановлена новорічна ялинка. Таким чином місцева влада бажає створити для міста-мільйонника хоча б якийсь різдвяний і новорічний настрій.
Редакція 056 вирішила розказати як із символа жалоби ялинка стала головним атрибутом різдвяних і новорічних свят та де вона розміщувалася.
Ялинка стала святковою гостею наших домівок не так давно, лише три з гаком століття тому. До цього на Русі хвойні дерева вважалися символом жалоби за небіжчиками. До речі, навіть після видання петровського указу багато вірян продовжували вважати ялинку "шкідливим деревом" і пережитком язичництва. На рубежі XIX-XX ст. ялинки вже регулярно встановлювали на свято в приватних будинках і громадських установах. Тепер сама думка про те, що ялинове дерево як символ Нового року запровадили указом царя, здається красивою легендою. Проте, це так. Вперше ялинки на Різдво на території сучасного міста Дніпро почали ставити в німецьких колоніях Йозефсталь і Рибальське ще наприкінці XVIII сторіччя.
Перші ялинки на Різдво на території сучасного міста Дніпра
Сучасного поняття "губернаторської ялинки" в Катеринославі не існувало, але головну ялинку влаштовували в найстарішій будівлі міста (нині ДК студентів), де тоді розташовувалися Дворянські збори. Тут проходили "Новорічні взаємні привітання", які очолював губернатор. Обов'язково брали участь віце-губернатор, губернський предводитель дворянства і вся верхівка чиновництва та місцевої аристократії.
Сто років тому, в останні роки існування російської імперії, у зв'язку з початком Першої Світової війни, головну ялинку міста довелося скасувати. У грудні 1914 р. газета "Придніпровський край" друкувала оголошення губернатора: "З огляду на пережиті нині особливої важливості події <…> новорічні взаємні привітання, які влаштовують щороку в Потьомкінському палаці, абсолютно скасовуються". Водночас зазначалося: "Разом із цим ми всі зазначені особи і наші сім'ї уклінно просимо нікого не турбуватися приносити нам привітання на будинках". Охочим замінити взаємні візити пропонували внести пожертвування в Канцелярію губернатора до 2-ї години дня 30 грудня. Половина пожертвувань призначалася для сиріт-дітей воїнів у притулку спадкоємця цесаревича Олексія, а друга половина мала піти на спорудження храму-пам'ятника при лікарні Червоного Хреста.
В умовах Першої Світової війни Катеринослав, який звик до безтурботного і пишного життя, змушений був змінити церемоніал святкувань. Головним нововведенням зустрічі Нових 1915-1917 років стало влаштування ялинок у госпіталях і притулках для дітей сиріт-воїнів.
За збереженою інформацією за кінець 1914 р., головною за значенням стала "ялинка для поранених у Дворянському лазареті", яку відкрили 25 грудня о 4-й годині дня. Лазарет знаходився в самому Потьомкінському палаці, і саме ця ялинка замінила традиційне пишне святкування. Відкрив ялинку губернський предводитель дворянства, за сумісництвом голова місцевого відділення Червоного Хреста, князь М. П. Урусов із дружиною. Наступного дня, 26 грудня, він же відкрив ялинку для поранених у головному госпіталі Червоного Хреста. Губернське земство влаштувало ялинку для поранених у Губернській земській лікарні (нині обласна лікарня імені Мечникова).
"Головна ялинка" Дніпропетровська: традиція довжиною в півстоліття
Одним із головних символів Новорічного свята для більшості дніпропетровців є "міська ялинка", яку донедавна встановлювали в парку Лазаря Глоби (за радянських часів — парк Чкалова). У сімейних альбомах будь-якої сім'ї, ймовірно, знайдеться хоча б одна фотографія на тлі ялинки в парку. Особливо популярні походи "на ялинку" з дітьми. Скільки часу існує ця традиція "міської ялинки"?
З 1960-х рр. традиція проведення Новорічних балів у театрах і Палацах культури поступово згасає. У 1970-1980-х рр. вони перепрофілюються переважно на новорічні ранки для дітей. Виникає традиція влаштовувати "головну ялинку" міста на відкритому просторі, що вимагала нової естетики. Знайти натуральне дерево, видне на відстані кількох кварталів, складно. Виникла технологія: головну ялину заввишки близько 25 метрів майстрували з гілок, нанизаних на металевий каркас, що обертається навколо осі. За цією схемою міську ялинку влаштовують і зараз. З 1970-х років декоровані ялинки стали встановлювати на головних алеях міських парків — імені Чкалова, Шевченка, Хмельницького, Гагаріна, Дубініна, Севастопольського та інших.
"Головна ялинка" кілька разів змінювала своє місце
Традиція розташовувати "головну ялинку" в центрах міст прийшла, як не дивно, в радянський період, що пройшов під гаслами боротьби з "пережитками минулого".
Збереглося не дуже багато інформації про порядок святкування "головної ялинки" Дніпропетровська в 1960-1980-х рр. На початку сімдесятих років її щорічно встановлювали на площі Леніна. Газета "Днепр Вечерний" у 1972-1974 рр. відкривала перший номер року фотографіями головної ялинки.
У другій половині 1970-х рр. ялинку перенесли в парк імені Чкалова (з 1992 р. — парк Лазаря Глоби). Парк обрано як ідеальне місце для сімейного відпочинку, у кроковій доступності від транспортних потоків. Наприклад, "Днепр вечерний" 1 січня 1981 р. повідомляв: "Перше новорічне свято — відкриття головної ялинки міста — відбулося в парку імені Чкалова". Традиція швидко вкоренилася. 28 грудня 1985 р. "Днепр вечерний" рекламував "зустрічі в "новорічному містечку", яке, за традицією, споруджено в парку культури і відпочинку імені Чкалова. Тут відбудеться 30 грудня о 17.00 міське новорічне свято "Ялинка-86".
В міському парку (сучасний парк ім. Лазаря Глоби) на початку ХХ сторіччя на Різдво влаштовували ковзанку на озері. Тут влаштовували змагання за титул чемпіона міста.
За радянських часів традиції ставити ялинки взимку взагалі планували позбутися, а Новий Рік мав бути звичайним робочим днем. Радянське свято Нового року започаткували тільки у 1935 році.
У 1983 році біля міської ялинки в якості прикраси було встановлено робота.
За часів Незалежності головна ялинка міста також змінювала своє місцерозташування: парк ім. Лазаря Глоби, площа Героїв майдану, Європейська площа.
До широкомасштабного вторгнення рф на теріторії України у нашій країні головні різдвяні ялинки у обласних центрах традиційно відкривалися 18-19 грудня до Дня святого Миколая. Міста намагалися оновити новорічне дерево, придбавши штучні ялинки, деякі продовжували традицію прикрашання живих дерев. Також міста заочно «змагалися» і у прикрашанні ялинок та оформленні супутніх розваг.
У 2022 році уповноважені щодо розвитку привабливості наших земель для іноземних туристів провели конкурс на найпрекраснішу ялинку держави. Чиновники визначили свій топ-10 міст, головне новорічне дерево яких, на їх думку, може змагатись за звання кращої у державі.
До переліку вони віднесли хвойні з: Києва, Львова, Дніпра, Одеси, Луцька, Вінниці, Ужгорода, Херсона, Запоріжжя та Харкова.
На Новий рік 2022 у Дніпрі деревце оздобили прозорими і золотистими кулями. Ця ялинка стала чи не найдорожчою, адже на одяг штучного двадцятиметрового дерева та його встановлення витратили 12,5 мільйонів гривень.
У 2023 році в Дніпрі вперше не встановили новорічну ялинку. Цього року у Дніпрі буде встановлена новорічна ялинка. Зокрема секретар міськради Дніпра Олександр Санжара розповів, що буде навіть кілька ялинок: у сквері "Прибережний", у сквері імені Олександра Усачова та біля центрального входу в парк імені Шевченка. Також буде яскрава фотозона на площі Успенській.
А яка ялинка запам'яталась Вам найбільше?
Джерело: 056.ua
