Від єнота до білочки: хто найчастіше кусає дніпрян цього літа 

10

Погодувати білочку в парку чи допомогти збитій машиною тварині — здавалося б, звичайні прояви доброти. Але медики травмпункту в Дніпрі кажуть, що усе частіше така доброта закінчується і черговим візитом до лікарні. А якщо кусає дика тварина, йдеться вже не просто про рану, а про загрозу сказу. Детальніше розповідає "Наше місто".

– Через війну виникає міграція тварин із зони бойових дій, вони нападають на людей і кількість звернень через це зростає, — пояснює завідувач травмпункту однієї з міських лікарень Микита Євгенович.

Людей кусають лисиці, кажани, їжаки, білки, пацюки. Причина проста: люди звикли підгодовувати та рятувати тварин, не завжди усвідомлюючи ризики.

– Тварина жахається, кусає і тікає, — розповідає лікар. — Або буває так, що тварину, наприклад, збила машина, люди побігли допомагати — у тварини шок, вона вкусила та померла. Таке було неодноразово. Серед випадків, які запам'яталися, — історія з лисицею. Люди відпочивали на природі, до них прибігла лисиця, почала їсти їхню їжу, а потім люди почали її відганяти — лисиця покусала людей.

Не менш поширений сценарій — коли дика тварина забігає на подвір'я і зчиняється конфлікт із домашньою.

– Людина йде розбороняти їх та отримує укуси — або від дикої тварини, яка забігла, або від своєї, або від обох тварин одразу, — зауважує Микита Євгенович.

Особливо часті випадки трапляються там, де людям здається, що небезпеки немає, наприклад, у зоопарках.

– Щотижня приходять покусані люди, які годували білочок чи єнотів, — каже лікар. — Якщо тварина людині відома, і є можливість спостерігати за нею протягом 10 днів — призначається нагляд. Якщо тварина дика, тоді проводиться вакцинація. Навіть якщо вкусив єнот у зоопарку, вакцинацію від сказу все одно потрібно пройти обов'язково. Ми забезпечені і вакцинами, і антибіотиками.

Курс щеплень наразі складається з п'яти уколів — у день звернення, а також на третій, сьомий, 14-й та 28-й дні.

Що робити людині, яку вкусила тварина далеко від лікарні? Лікар радить діяти залежно від ситуації.

– Якщо людина за містом і треба якийсь час їхати до медичного закладу — потрібно промити рану проточною водою, за можливості з милом, обробити ділянку антисептиком і зробити пов'язку, щоб не було контакту із зовнішнім середовищем, — пояснює Микита Євгенович. — А тоді вже їхати до лікарні, де нададуть спеціалізовану допомогу.

Фото Валерія Кравченка та з відкритих джерел.

Читайте також: Самодіагностика через чат-боти: що про це думають дніпровські лікарі та IT-івці.

Раніше ми писали: Суші, шаурма чи брудні руки: що найчастіше відправляє дніпрян на лікарняне ліжко.

Предыдущая статьяУ Дніпропетровській області призначили нового начальника ГУ СБУ
Следующая статьяЧисло погибших в Кривом Роге выросло до 16: под завалами ищут людей