Залізничний вокзал Дніпро-Головний давно став одним із символів міста та його головними воротами для мільйонів пасажирів. Та будівля, яку сьогодні знають дніпряни, з’явилася після Другої світової війни — на місці вокзалу, зруйнованого у 1941 році. Про історію відбудови однієї з найвідоміших споруд Дніпра розповідає «Наше місто».
60-ті роки. Залізничний вокзал Дніпро-Головний — молоді солдати з речами та військовими сумками позують перед об’єктивом. Для когось це, можливо, перші години у великому місті, а для когось — дорога додому після служби. На фоні — велична будівля вокзалу.
У серпні 1941 року ця будівля була знищена. До кінця війни вокзал стояв повністю в руїнах і тільки після її закінчення почалась відбудова. Автором нового проєкту став Олексій Дужкін. Планувалось, що вокзал займатиме територію 75 тисяч квадратних метрів.
В середині 50-х років почалось будівництво. За два роки фундамент просів, роботи припинили, а проєкт довелось переробляти.За новим планом вокзал тодішнього Дніпропетровська зайняв набагато меншу територію.
Будівля вокзалу була виконана в стилі сталінського ампіру і вражала своєю монументальністю: просторі зали, високі склепіння, ліпнина та мармур. 3 листопада 1951 року відбулась урочиста церемонія відкриття.
Використано матеріали: фото з архіву В. Горлова, Alexander Volok, В. Рязанова, О. Присягіної, А. Костюка, Владислава Ключика, І. Родіонова, В. Піскуна, С. Головко, з груп «Ностальгія за Дніпром», «Історія у фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ», з фондів Державного архіву Дніпропетровської області, а також Технічного музею "Машини часу" та з інших відкритих джерел.
Читайте також: Прибутковий будинок Мойсея Брука: як столітня споруда на вулиці Південній пережила війни, реконструкції та знайшла нове життя.
Раніше ми писали: Символ знань у центрі Дніпра: історія скульптури «Залізні люди».
