Чим відрізняється дорога праска від дешевої

434

Розбіг в цінах на праски значний: близько 300–500 гривень коштують найдешевші пристрої, до 2000 грн — це середній діапазон, а за 2000 грн і вище можна купити прилад преміум класу або цілу станцію. Дивлячись на цю різницю у вартості, покупці задумуються, чи потрібно їм переплачувати. Пропонуємо вам ознайомитись з ключовими відмінностями між дорогими і дешевими моделями, і потім ви самостійно вирішите, які характеристики вас задовільнять.

Найголовніша різниця — особливості підошви

Цей елемент конструкції має високу робочу температуру і напряму контактує з одягом. Якісна підошва легко ковзає, рівномірно розігрівається і не залишає слідів на тканині. Якщо виробник хоче випустити недорогу продукцію, він у першу чергу використовує більш дешевий матеріал підошви:

  • Неіржавну сталь. Робить праску важкою, може припалювати одяг. Матеріал покритий фарбою, і при нерівномірному нагріві вона починає стиратись вже через 6–12 місяців.
  • Алюміній. Легко дряпається, що може призвести до псування тканин.

У прасок з середньою ціною найчастіше тефлонова підошва. Вона практично ніколи не підгорає, але легко дряпається. Якісні і надійні підкладки виготовлені із кераміки і металокераміки. Вони рівномірно і швидко нагріваються, довго тримають тепло, проте також вразливі до механічних ушкоджень. Найдорожчий і найміцніший матеріал — титан. Він мало важить, дуже легко ковзає по різним тканинам. Єдиний мінус — довго нагрівається.

Інші важливі характеристики

Часто у пристроїв різних цінових категорій дуже схожий набір функцій. Також люди помічають, що деякі праски в інтернет-магазині виглядають майже ідентично, а вартість відрізняється у 2–3 рази. Досвід користувачів вказує, що у дешевих моделях вже через кілька місяців помітна економія на конструкції. Найчастіше виникають наступні проблеми:

  • Швидко ламаються або западають кнопки. У дорогих прасках таке теж трапляється, але після 5–10 років служби.
  • Пластикове кріплення, яке з’єднує шнур живлення і корпус, випадає або провалюється всередину.
  • Обплетення з часом стирається, і оголюються проводи.

У дорогих моделях краще продумана ергономіка. Перемикачі рухаються плавно, клацання приємні на слух, немає гострих стиків деталей, а всі елементи розташовані максимально зручно. У прасок з середньою та високою ціною зазвичай збільшені такі показники:

  • об’єм резервуару для води: до 500 мл (200–300 мл у дешевих моделей);
  • потужність: 1500–2500 Вт (до 1500 Вт у недорогих прасок);
  • подача пари: 30–80 г/хв і ще вище у преміум-моделей (15–30 г/хв у найпростіших пристроях);
  • паровий удар: 200 г/хв (100 г/хв у дешевих);
  • довжина шнура: 2–2,5 м (до 1,5 м у бюджетних варіантах), також є бездротові праски з іще вищою ціною.

Не всі функції дорогих моделей необхідні користувачу. Тому покупець має оцінити свої основні потреби і вибирати праску, відштовхуючись від них.

Предыдущая статьяГосдепартамент США «ищет подходящего кандидата» на должность спецпредставителя по беларуси
Следующая статьяICC Ukraine: Розблокування морських портів забезпечить Україні надходження щонайменше $20 млрд на рік