Среда, 18 ноября, 2026
Главная Hi-Tech Від оборонних технологій до штучного інтелекту: 12 українських стартапів представляють свої розробки...

Від оборонних технологій до штучного інтелекту: 12 українських стартапів представляють свої розробки на Slush 2026 у Гельсінкі

5

У Гельсінкі 18–19 листопада відбувається міжнародна технологічна конференція Slush 2026. Україну представляють 12 стартапів із розробками для оборони, бізнесу, медицини, логістики та промисловості. Серед них — система захисту автономних апаратів від дронів-перехоплювачів, генеративний штучний інтелект, симулятор домедичної допомоги та екологічні виробничі технології.

Як участь у конференції дає українським компаніям змогу презентувати продукти інвесторам, знайти партнерів і вийти на нові ринки, розповідає УНН.

Slush 2026: тисячі стартапів та інвесторів в одному місці

Slush 2026 відбувається у виставковому центрі Messukeskus. За даними організаторів, цьогоріч очікують близько 12 тисяч учасників. А це — 5,8 тисячі стартапів, 3,3 тисячі інвесторів і понад 200 спікерів та понад 25 тисяч ділових зустрічей.

Головне гасло конференції 2026 року — Bet on Europe ("Ставка на Європу"). У центрі уваги — штучний інтелект, робототехніка, deep tech, тобто технології на основі наукових досліджень, та розвиток європейських технологічних компаній. На Slush роблять ставку на прямі контакти: засновники стартапів можуть заздалегідь призначати зустрічі з інвесторами, клієнтами й партнерами. А для українських команд, що розвиваються в умовах повномасштабної війни, це можливість знайти капітал для масштабування та виходу на закордонні ринки.

Як формували українську делегацію на міжнародну конференцію стартапів

12 стартапів Для українського національного павільйону відібрали 12 стартапів. Особливість українського представництва полягає в тому, що учасники демонструють не лише програмні продукти. Серед розробок представлені технології для захисту автономних систем, виробничі рішення, медичні тренажери та інфраструктурні проєкти.

Участь організували Міністерство цифрової трансформації, Український фонд стартапів, Digital Ukraine та StrategEast. Фінансову й організаційну підтримку надали Ukraine-Moldova American Enterprise Fund і YEP Accelerator.

Умови відбору передбачали реєстрацію та роботу в Україні, заснування не раніше 2016 року, стадію Seed або Series A і готовність до міжнародного масштабування. Команди отримали стенди, доступ до конференції та по два квитки, однак витрати на дорогу й проживання програма не покривала.

Окремий відбір десяти українських команд анонсувала фінська компанія Advicera Oy. Їм обіцяли участь у конференції та можливість презентувати розробки на спеціальному заході Ukraine Friends Night 2026. Це інша програма: без підтвердження перетину списків її учасників не можна додавати до 12 стартапів павільйону.

Двоє українців увійшли до Slush 20 Under 20

Окрім 12 компаній, організатори відзначили двох українців у міжнародній програмі Slush 20 Under 20 для двадцяти технологічних талантів віком до 20 років.

Перша із них — 19-річна Софія Ліпкевич, яка заснувала шкільний хакатон в Україні, а згодом працювала над робототехнічним проєктом Tune Robotics у Фінляндії. Пізніше її діяльність була пов'язана з дослідженнями робототехніки в Массачусетському технологічному інституті (MIT), зокрема просторового сприйняття роботів.

Другий — 19-річний Степан Федуняк — співзасновник і технічний директор німецького стартапу InLoop Robotics, що створює роботизовані рішення для складської роботи. Компанія пов’язана з акселератором Y Combinator і входить до переліку ста учасників конкурсу Slush 100 цього року.

Учасників програми запросили до Гельсінкі на 17–19 листопада, передбачивши зустрічі з інвесторами, менторами, спікерами та технологічними журналістами.

Які українські стартапи беруть участь у Slush 2026

Україна у своєму павільйоні презентувала 12 вітчизняних стартапів, які представили свої розробки інвесторам і усього світу.

Оборонні технології та рішення для безпеки

Український BabAI представляє систему на основі штучного інтелекту, що виявляє дрони-перехоплювачі та автоматично виконує маневри ухилення. За описом Українського фонду стартапів, технологія призначена для захисту автономних машин — один із прикладів використання алгоритмів у сфері безпілотних технологій.

А от ще один вітчизняний учасник конференції — PIPES.one — працює на перетині промисловості та безпеки. Компанія розвиває мобільні технології виробництва полімерних труб великого діаметра й модульних захисних укриттів. Подібні рішення можуть застосовуватися у відновленні цивільної інфраструктури, зокрема там, де важливо швидко розгортати виробництво.

Від створення контенту до цифровізації аеропортів: що вміє український ШІ

Українська IT-команда me.develop studio презентувала Creagen — створений цифровий простір для творчих команд, у якому можна генерувати зображення, відео, текст і голос. Платформа об’єднує в одному сервісі інструменти генеративного ШІ, необхідні для підготовки цифрового контенту.

Команда Obriy AI пропонує ШІ-агентів для автоматизації клієнтської підтримки, зокрема повного циклу опрацювання звернень. Розробка має зменшувати обсяг рутинної роботи операторів, хоча якість обслуговування залежить і від налаштування системи.

Український стартап Getpin презентує Getpin.ai — ШІ-асистент та SaaS-платформа для автоматизації локального онлайн-маркетингу та SEO. Розробкою та розвитком продукту займається команда українських фахівців, зокрема технічний директор (CTO) Анатолій Ярандін та директор з розвитку бізнесу Тарас Твердохліб. Платформа допомагає бізнесам із фізичними точками продажу (магазинам, аптекам, банкам, ресторанам, АЗС) залучати клієнтів з онлайн-карт та пошуку. Getpin.ai орієнтований на малий та середній бізнес, працюючи як віртуальний маркетолог у месенджері або через веб-кабінет. Сервіс також передбачає управління інструментами через WhatsApp і Telegram. Його цільова аудиторія — бізнес, який залучає клієнтів завдяки присутності в інтернеті.

Компанія-розробник ПО INPUT SOFT своєю чергою показує в національному павільйоні, як цифровізує наземне обслуговування в аеропортах. SaaS-платформа охоплює планування ресурсів, організацію процесів і виставлення рахунків.

Медицина і психологічна допомога: цифрові інструменти для людей

Львівська команда розробників на чолі з Олесею Дячишин презентувала LifesaverSIM — мобільний ігровий симулятор і навчальну платформу для опанування допомоги при травмах та пораненнях. Побудований на стандартах NATO та Комітету TCCC за алгоритмом MARCH (кровотечі, дихальні шляхи, травми грудної клітки, шок, гіпотермія). Доступний для цивільних українців для завантаження на смартфонах через App Store і Google Play та інтегрований також із платформами та ініціативами Сил оборони.

У сфері психічного здоров’я представлені Pleso Therapy та Rozmova. Перша платформа надає онлайн-доступ до психотерапії й розробляє ШІ-компаньйона для підтримки клієнтів між сеансами. Її заснувала ще до "великої війни" у 2021 році команда з чотирьох українців: Олександра Бондарєва, Анни Ліссової, Олексія Якубенка та Віталія Марченка. Нині сервіс працює в Україні, Польщі, Румунії та Великій Британії.

Rozmova (на міжнародному ринку — Clearly) — це українська технологічна платформа для пошуку перевірених психотерапевтів та проведення сесій онлайн або офлайн. Її розробили та запустили у лютому 2022 року українські підприємці Дмитро Мараховський та Дмитро Коваленко. Платформа працює як маркетплейс у сфері ментального здоров'я, що з'єднує клієнтів із психологами, психотерапевтами та психіатрами. Алгоритми сайту та мобільного застосунку допомагають швидко підібрати фахівця під індивідуальний запит. Проєкт офіційно стартував у лютому 2022 року — буквально за два тижні до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Логістика, торгівля та екологічна промисловість: чим подивувала Україна

Команда українських та естонських підприємців представила VanOnGo — ШІ-платформу для координації доставки, оптимізації маршрутів, диспетчеризації та управління змішаними автопарками. Платформа працює як цифрова операційна система для управління доставкою товарів зі складів чи магазинів безпосередньо до дверей клієнтів. Вона розрахована на компанії різного масштабу — від локального ритейлу до великих логістичних операторів. Платформу розробили ще у 2019 році. Після початку повномасштабного вторгнення команда відкрила безкоштовний доступ до своєї технології для координації гуманітарних перевезень в Україні.

Також у цій ніші Україна представила Pickpad — інноваційну систему автоматизації видачі замовлень для кафе, ресторанів та ритейлу, засновану українським підприємцем Ярославом Циганенком у 2024 році. Вона автоматизовані станції видачі замовлень для ресторанів і роздрібної торгівлі. Система використовує сенсори та машинне навчання й покликана спростити отримання товарів і готових замовлень у місцях із великим потоком клієнтів.

А індустріальний стартап Z1RO Industries показав, як займається екологічним пакованням із формованого волокна. Для виробництва компанія пропонує використовувати місцеві залишки сільськогосподарської, лісової та міської біомаси. Компанія має українське коріння, але активно працює та базується в Європі (зокрема у Франції). Її головна мета — запропонувати брендам масштабовану заміну одноразовому пластику та традиційній деревній целюлозі.

Чи перетворяться контакти на Slush 2026 на інвестиції для українських стартаперів

Slush забезпечує можливості для переговорів із венчурними фондами. Інвестори-учасники сукупно управляють активами на трильйони євро. Однак це не бюджет інвестицій у стартапи під час конференції. У межах конкурсу Slush 100 із понад 1400 заявок відібрали сотню компаній. 20 півфіналістів виступатимуть на Startup Stage, а переможець отримає 500 тисяч євро без передачі частки в компанії.

Згідно з дослідженням Slush Research і Dealroom, стартапи, які вперше відвідали Slush у 2022–2024 роках, згодом залучали венчурне фінансування у 3,5 раза частіше, ніж зіставні європейські компанії, що не брали участі в заході. Автори дослідження наголошують: ці результати показують взаємозв’язок, але не доводять, що саме конференція стала причиною залучення коштів.

Підсумкові результати українських команд залежатимуть від того, чи переростуть зустрічі у контракти, інвестиційні раунди та довгострокові партнерства.

Для інновацій з розвитком екосистем і стартапів вирішили оновити законодавство11.02.26, 12:40 • 3012 переглядiв

Предыдущая статьяПортугалия исключает передачу Украине истребителей F-16, но допускает сотрудничество в области подготовки пилотов и поставок боеприпасов – глава МИД