МВС Білорусі внесло до списку нацистської символіки та атрибутики гасло "Жыве Беларусь!" і відгук "Жыве".
Про це повідомляє Радыё Свабода, пише Українська правда, інформує UAINFO.org.
Відповідну постанову №271 опубліковано на Національному правовому порталі РБ.
Мотивація в документі звучить, що нібито це гасло "30-ї дивізії Ваффен-СС (російська №2, вона ж білоруська №1), яка складалася в основному з колишніх бійців частин "Білоруської національної оборони", використовувалася в антипартизанських операціях".
Таким чином білорусам забороняється "кричати "Жыве Беларусь!" і відповідати "Жыве" з підняттям правої руки з витягнутою долонею.
Читайте також: Арестович оцінив можливість повторного наступу росіян з боку Білорусі
Однак незрозуміло, чи є "нацистським" вигук без підняття правої руки, і відповідь не "Жыве!", а "Жыве вечна!", який використовується набагато частіше, зазначає видання.
Режим Лукашенка продовжує боротьбу з національними символами. Після фактичної багаторічної заборони на використання біло-червоно-білого прапора і нещодавнього затримання чоловіка за слід на машині від наклейки з емблемою "Погоня", влада перейшла на патріотичне гасло.
Як відомо, на акціях протесту 2020 року сотні тисяч людей скандували патріотичні гасла, які давно стали традиційним привітанням у білоруських патріотичних колах.
Нинішня влада Білорусі вже багато років намагається за допомогою пропаганди представити національні символи Білорусі, що з'явилися задовго до Другої світової війни, як символ нацистів. При цьому факт тісної військово-політичної співпраці СРСР і нацистської Німеччини перед війною замовчується.
Читайте також: У Росії заявили про підготовку Україною та Польщею нападу на Білорусь
У сучасному вигляді вираз "Жыве Беларусь!" уперше прозвучав у вірші найвідомішого білоруського письменника Янки Купали, написаному в 1905-1907 роках. "Гэта крык, што жыве Беларусь":
"А вот як не любіць гэта поле, і бор,
І зялёны садок, і крыклівую гусь!..
А што часам тут страшна заенча віхор, —
Гэта енк, гэта крык, што жыве Беларусь!".
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
