Міжнародний валютний фонд (МВФ) застеріг Україну від створення державного холдингу, що об'єднуватиме всі держпідприємства, оскільки вважає таке рішення передчасним з огляду на фінансові та потенційні ризики управління.
"Створення холдингової компанії (…) на цьому етапі є передчасним з огляду на фінансові та потенційні ризики управління. Натомість співробітники (Фонду) убачають сенс у вивченні варіантів зміцнення управління держпідприємствами за допомогою наявної програми реформування корпоративного управління держпідприємствами", — ідеться в матеріалах другого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною, опублікованих МВФ.
У Фонді додали, що, спираючись на передовий досвід, необхідно чітко визначити обсяг і мандат управління держпідприємствами, включно з ролями і мандатами ключових держустанов і консультаціями з міжнародними партнерами. Крім того, слід дотримуватися чіткої програми реформування держпідприємств, з огляду на ухвалення закону про корпоративне управління держпідприємствами №5593-д, реалізацію відповідного вторинного законодавства, оцінку фінстану і податково-бюджетних ризиків держпідприємств у політиці держвласності до кінця березня 2024 року та створення комплексної політики держвласності, а також дивідендної політики та стратегії приватизації (структурний маяк на кінці березня 2024 року) та створення комплексної політики держвласності, а також дивідендної політики і стратегії приватизації (структурний маяк наприкінці березня 2024 року).
Також у МВФ зазначили, що чинна правова база для віртуальних активів може становити ризики для стабільності цін та ефективності монетарної політики. У межах переглянутого меморандуму передбачається, що НБУ і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) підготують оновлену версію законодавства з урахуванням технічної допомоги МВФ до кінця червня 2024 року, щоб привести її у відповідність із передовою міжнародною практикою.
Як повідомлялося, оновлений Меморандум про фінансову та економічну політику має 12 нових структурних маяків.
З ідеєю створення єдиного держхолдингу виступав Рустем Умєров, який очолював Фонд держмайна і зараз очолює Міноборони. Цю ідею підтримували також у Мінекономіки і заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Призначений нещодавно новий голова Фонду держмайна України (ФДМ) Віталій Коваль поки що не коментував свого ставлення до цієї ідеї, заявляючи про необхідність приватизації.
Стосовно ж віртуальних активів, то на сьогодні в Раді перебувають два законопроекти про запуск цього ринку. Перший — №10225 авторства депутата з правлячої фракції "Слуга народу" Олександра Сови з реєстрацією 7 листопада — розроблено на базі версії НКЦПФР. Над нею працювали також представники Ernst&Young за підтримки проєкту USAID Financial Sector Reform і парламентського комітету. Згідно з цим законопроектом об'єктом оподаткування є позитивний річний фінрезультат від продажу віртуальних активів. Якщо ж платник податків пішов у збиток, то позитивний фінрезультат наступного звітного періоду скорочується на цю суму. Своєю чергою фінансовий результат від продажу ВА визначається як прибуток, зменшений на їхню вартість. Платник податків зобов'язаний вести облік операцій з ВА окремо від інших доходів і витрат, зокрема й від операцій з іншими інвестиційними інструментами. Базову податкову ставку запропоновано на рівні 18% +1,5% військового збору.
Однак 17 листопада колега Сови із фракції Антон Швачко вніс альтернативний законопроєкт №10225-1, який підтримали Мінцифри та віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він передбачає поступове підвищення базової ставки: 5% — протягом перших трьох років, 9% — п'яти наступних і від 18% далі. При цьому з Дія.City інвестор зможе вибрати між 18% податку на фінрезультат і податком у 9% на виведений капітал.
