Після сорока жіночий організм починає жити за іншими правилами — і далеко не завжди жінки розуміють, що з цим робити. Гормональні зміни, хронічна втома, тривога, що стала фоном, — усе це потребує уваги та грамотного підходу. Тема жіночого здоров'я у віці 40+ стає дедалі актуальнішою: жінки хочуть не просто терпіти, а розуміти своє тіло й діяти на випередження.
У Дніпрі у «Гончаренко центрі» відбулася зустріч, де лікарка-терапевтка і нутриціологиня Ольга Лі розповіла про гормональні зміни, хронічну втому, вплив стресу та базові кроки, що допомагають підтримувати самопочуття у цей період. Детальніше — у матеріалі видання «Наше місто».
Чому у віці 40+ організм потребує особливого підходу
Вікторія Паніна, директорка “Гончаренко центру” у Дніпрі пояснює: інтерес до теми здоров’я напряму пов’язаний із тим, як змінилося життя людей за останні роки.
— Ми часто проводимо заходи, — каже Вікторія Паніна. — Зараз люди психологічно виснажені через війну, дуже знервовані. Чергову зустріч вирішили присвятити темі нутриціології — як через харчування і вітаміни підтримати організм.
Організатори наголошують: питання здоров’я потребує довіри, тому до вибору спікерів підходять особливо уважно. У центрі вже сформувалася мережа фахівців, які працюють із різними аудиторіями — від підлітків до людей старшого віку.
— Щоб взяти участь, людям потрібно просто зареєструватися через Google форму, — пояснює Вікторія Паніна. — Ми у своїх соціальних мережах обов'язково виставляємо анонси всіх наших заходів.
Ключовою темою цієї зустрічі стали зміни, які починаються після 40 років. Лікарка-терапевтка і нутриціологиня Ольга Лі говорить, що більшість симптомів, які лякають людей, є природними — але ігнорувати їх не варто.
— Останні 7 років я займаюся нутриціологією, — зазначає вона. — Я допомагаю жінкам старше 40 років бути здоровими, виглядати молодшими, відновлювати здоров’я та продовжувати активне довголіття.
Її підхід базується на поєднанні досвіду класичної медицини та сучасних знань про харчування і спосіб життя.
— Загалом у мене великий досвід в офіційній медицині, — каже Ольга Лі. — Я була завідувачкою терапевтичного відділення, потім працювала у фармацевтичній компанії. Вийшовши на пенсію, займаюся нутриціологією. Мені наразі 62 роки. Ось тому я хочу з вами поділитися тими знаннями, за допомогою яких ви зможете допомогти і собі, і своїм рідним.
Слухачі прийшли на зустріч із різними очікуваннями — від професійного інтересу до особистих запитів.
Світлана має фармацевтичну освіту. Вона говорить, що для неї важливо отримати нові знання.
— Я цікавлюсь клітинним харчуванням, дієтичним, — каже Світлана. — Це дуже актуально для здоров'я і хотілось би розширити свої знання, і познайомитись з однодумцями. І добре, що “Гончаренко центр” організовує такі заходи. Я — переселенка, і у мене обмежене коло знайомств, тому я рада була дізнатись, що є такий центр. Я відвідую вже не вперше різноманітні заходи і дуже вдячна людям, які це влаштовують.
Для Валентини Юріївни ця тема стала новою, але, за її словами, — однією з найнеобхідніших.
— Я в “Гончаренко центр” ходжу вже два роки, відвідую курси англійської мови, до того були танцювальні заняття, — каже жінка. — А здоров'я — це дуже важлива тема. Я тут дізналася багато цікавого та корисного, такого, що згодиться у житті, що можна використовувати щодня.
Надія Сердюк додає, що такі зустрічі дають змогу подивитися на здоров’я ширше, ніж це роблять у повсякденні.
— Я взагалі люблю все нетрадиційне, — зазначає вона. — Тому ходжу на подібні заходи. Цікавить інформація по здоров'ю для мого віку, як краще собі допомогти, як лікуватись. На заході про все це розповідають. Після 40 років головним ресурсом стає не медицина як така, а розуміння власного організму.
Втома, тиск і вага: як змінюється організм жінки у 40+
Жінки після 40 років часто помічають, що організм починає реагувати інакше на звичний ритм життя: змінюється вага, якість сну, з’являється втома чи коливання тиску.
– Після 40 років у жінок починається гормональна перебудова, коли менше виробляються естроген і прогестерон, — пояснює лікарка і нутриціологиня Ольга Лі. — Через це з’являються втома, головний біль, стрибки тиску. У людини менше м’язів, більше жирових відкладень, особливо у ділянці живота.
Лікарка звертає увагу, що ці зміни часто маскуються під різні симптоми, через що жінки проходять тривалий шлях обстежень у різних спеціалістів, не завжди отримуючи цілісну картину.
– Ми здаємо аналізи, нас направляють до кардіолога, ендокринолога, з’являються болі в суглобах, — додає Ольга. — Я це теж пройшла: після 50 років у мене були подібні симптоми — тиск, судоми, сухість шкіри, випадіння волосся.
Саме особистий досвід змусив Ольгу Лі переглянути підхід до здоров’я і звернутися до нутриціології як до способу глибшого розуміння процесів в організмі.
– Я шукала безпечні підходи, особливо для дітей і себе, так я прийшла до нутриціології, — пояснила лакірка. — І сьогодні хочу дати просте розуміння — як інструкцію до нашого тіла. Є базова концепція здоров’я і чотири практичні кроки, які допомагають краще розуміти свій організм.
Здоров’я на рівні клітини: чому вода та щоденні звички мають велике значення
Організм людини — це складна система, в якій усе взаємопов’язано: від роботи серця до стану найменшої клітини. І, як наголошують фахівці, саме на цьому мікрорівні часто починаються зміни, які ми згодом відчуваємо як втому, хвороби чи хронічні стани.
– Кожна людина складається з дванадцяти основних систем — серцево-судинної, травної, ендокринної, кістково-м’язової та інших, — підкреслила Ольга Лі. — Усі вони формуються з органів, а органи — з тканин і клітин. Якщо подивитися глибше, наше тіло — це трильйони клітин.
За словами спеціалістки, саме клітина є базовою одиницею здоров’я. Вона постійно оновлюється: одні клітини відмирають, інші народжуються, забезпечуючи відновлення тканин, загоєння ран і загальне функціонування організму.
— Здоров’я — це передусім стан клітин, — пояснує Ольга Лі. — А клітині щодня потрібна вода. Усі поживні речовини потрапляють у неї лише у розчиненому вигляді. Якщо води недостатньо, кров стає густішою, порушується рух лімфи, змінюється міжклітинний простір. У результаті страждає обмін речовин.
Першим кроком до відновлення балансу вона називає саме достатнє споживання чистої води, а не напоїв, які часто помилково сприймаються як її замінники.
– Нестача води швидко відображається на стані організму, — підкреслила Ольга Лі. — Суха шкіра, висипання, алергічні реакції, закрепи, підвищений тиск — це часто сигнали зневоднення. Організм буквально просить води, але ми не завжди це помічаємо.
Окремо лікарка звертає увагу на якість води, адже не вся рідина однаково засвоюється клітинами.
– Вода буває різною — біодоступною, живою, такою, що легко заходить у клітину, і звичайною, яка засвоюється гірше, — каже фахівчиня. — Сьогодні більшість людей використовують фільтровану або бутильовану воду, і це вже стало нормою, хоча ще кілька десятиліть тому багато хто пив воду прямо з-під крана.
Очистити організм: навіщо це робити і як не нашкодити собі
Другий крок у концепції здоров’я — очищення. Але йдеться не про популярні детокси з соцмереж, а про значно глибший і системний процес — контроль над тим, що може роками жити в організмі людини, не даючи про себе знати або маскуючись під інші проблеми.
– Ми живемо в середовищі, де поряд із нами існує цілий мікросвіт — віруси, бактерії, гриби та найпростіші, — каже Ольга Лі. — Усе це умовно можна назвати паразитами. І важливо розуміти: вони не десь далеко, а поруч і навіть всередині нас. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 80% людей можуть мати ті чи інші паразитарні ураження.
У повсякденному житті люди часто не пов’язують свої симптоми з інфекціями чи паразитами. Часті застуди, ангіни, гайморити можуть бути наслідком бактеріальних процесів, зокрема стафілококів і стрептококів. А хронічна втома чи проблеми зі шкірою — сигналом інших, менш очевидних причин.
– Грибкові інфекції — ще один поширений фактор, — додає лікарка. — Найвідоміший приклад — кандидоз. Але це не лише про дискомфорт, а й про системні прояви: висипання, свербіж, лущення шкіри, які можуть тривати роками. Люди лікують симптоми, але не завжди знаходять причину.
Окрема тема — глистяні інвазії. Попри поширену думку, це не лише дитяча проблема. Вони однаково часто трапляються і у дорослих.
– Ми регулярно дбаємо про здоров’я домашніх улюбленців — даємо їм протиглистяні препарати перед щепленнями,- додає Ольга. — Але при цьому забуваємо про себе. І це парадокс: профілактика для тварин стала нормою, а для людини — ні.
Питання очищення — не про самолікування. Існують медикаментозні засоби, які призначає лікар. Зазвичай це короткі курси, але вони можуть мати побічні ефекти, тому потребують контролю.
– Аптечні препарати дійсно ефективні, але вони доволі агресивні, — попередила лікарка. — Тому їх застосування має бути обґрунтованим. Водночас є альтернативи — фітопрепарати. Вони м’якші, підходять і дітям, і дорослим, і можуть використовуватися навіть з профілактичною метою.
Водночас важливо не піддаватися міфам і не сприймати очищення як універсальне рішення від усіх проблем. Організм — складна система, і будь-яке втручання має бути обдуманим.
– Є навіть жарт серед медиків: мовляв, аскарида з вітаміном С живе довше, ніж без нього, — додала Ольга Лі. — Це, звісно, умовність, але вона добре ілюструє суть — якщо в організмі є паразити, вони можуть користуватися вашими ресурсами роками. І людина при цьому просто не розуміє, чому почувається виснаженою.
Очищення — це не про крайнощі, а про уважність до власного тіла. І головне правило тут просте: будь-які рішення щодо здоров’я мають починатися з консультації фахівця.
Нагодувати клітину: чому звичайного раціону недостатньо і що з цим робити
Ми звикли оцінювати харчування через призму смаку, ситості й традицій: борщ, котлети, хліб. Але на рівні клітини все виглядає інакше. Організм не бачить улюблених страв — він працює з мікронутрієнтами, які з них отримує. І саме тут починається розрив між тим, що ми їмо, і тим, що насправді потрібно нашому тілу.
— Коли ми говоримо про третій крок — нагодувати, йдеться не про тарілку їжі, а про наповнення клітини конкретними речовинами, — запевняє Ольга Лі. — Клітині потрібен чіткий набір нутрієнтів. Це 28 амінокислот, які є будівельним матеріалом для тканин, 15 мінералів, серед яких не лише популярні цинк чи залізо, а й калій, йод, селен. Також це 12 вітамінів, включно з усією групою B, вітаміном D та іншими, три поліненасичені жирні кислоти — омега-3, омега-6 і омега-9 у правильному балансі, і сім груп ферментів.
Ця формула життя звучить складно, але ще складніше — забезпечити її щодня. Адже клітина не має запасів на потім: їй потрібні ресурси постійно, без перерв і компромісів. Саме від цього залежить, як працюють органи, як відновлюються тканини і як ми почуваємося щодня.
— Найважливіше, що ці речовини мають надходити регулярно, — наголошує лікарка. — Клітина — це система, яка не може функціонувати в кредит. Якщо сьогодні вона не отримала амінокислот чи жирних кислот, завтра це вже проявиться на рівні енергії, імунітету або навіть гормонального балансу. І проблема в тому, що сучасне харчування дуже часто є калорійним, але бідним на нутрієнти.
І тут виникає практичне питання: де взяти весь цей набір? Теоретично — з їжі. Але цифри виглядають доволі жорстко: щоб покрити потреби організму, людині довелося б щодня споживати до 6–7 кілограмів різноманітної, якісної їжі — з великою кількістю овочів, фруктів, зелені, повноцінного білка. У реальному житті це майже неможливо.
— Саме тому з’явилося поняття біологічно активних добавок, — додала фахівчиня. — Це не про замінити їжу, а про закрити ті дефіцити, які неминуче виникають навіть у людей, що намагаються харчуватися правильно. Але тут важливо розуміти: добавки — це інструмент, а не панацея. Вони мають бути підібрані індивідуально, з урахуванням стану здоров’я, способу життя і реальних потреб організму.
Підхід “нагодувати клітину” змінює саму логіку турботи про здоров’я. Це вже не про дієти чи обмеження, а про забезпечення організму тим, без чого він не може працювати повноцінно. І саме тут починається відповідальність — не лише за вибір продуктів, а й за розуміння, що стоїть за щоденним раціоном.
У підсумку простий висновок: ми їмо не для того, щоб насититися — ми їмо, щоб забезпечити життя на клітинному рівні. І від того, наскільки усвідомленим є цей процес, залежить значно більше, ніж здається на перший погляд.
Клітина як акваріум: лікарка пояснила, як щодня захищати організм
Наступний крок у турботі про клітину, за словами нутриціологині Ольги Лі, — це захист. І йдеться не лише про умовну теорію, а про щоденне середовище, в якому живе організм.
– Наші клітини всередині — це як рибки в акваріумі, — пояснює Ольга Лі. — Їм потрібна чиста вода, кисень, харчування і захист від довкілля.
Вона наголошує: сучасні умови життя не можна назвати безпечними для клітин. Повітря, їжа і навіть побутові звички постійно створюють додаткове навантаження.
– Ми щодня дихаємо вихлопними газами, працює виробництво, — каже лікарка. — Одяг швидко брудниться, голову доводиться мити кожні два дні — усе це вплив середовища.
Окремо вона звертає увагу на харчування, яке часто не відповідає потребам організму. Навіть у якісних продуктах можуть бути приховані проблеми.
– Я, наприклад, уже проходжу повз багатьох напоїв і соків у супермаркеті, — ділиться Ольга Лі. — А буває, що навіть фрукти мають сторонній запах, через який я їх не купую.
За її словами, організм сам подає сигнали про дефіцити, зокрема омега-3 жирних кислот. І це часто проявляється через прості бажання.
– Захотілося рибки смачної — це може бути сигналом дефіциту омеги, — пояснює вона.
Водночас, додає фахівчиня, навіть якісна риба не завжди гарантує достатню кількість корисних речовин через стан довкілля і зміну природних умов.
– Насправді чистої глибоководної риби стає дедалі менше, — підсумовує Ольга Лі. — Тому вихід завжди є, але важливо розуміти, що ми обираємо. З тієї риби, яка продається в наших магазинах, переважно хек більш-менш очищений.
Після 25 років ми вже старіємо: як призупинити цей процес
З віком організм гірше засвоює білок, навіть якщо раціон не змінюється — це може проявлятися здуттям, важкістю та дискомфортом після їжі.
— У плані харчування я часто рекомендую амінокислоти, тому що ми майже завжди недоотримуємо білок, — каже Ольга Лі. — З віком порушується обмін речовин, і навіть якщо людина їсть м’ясо чи рибу, не завжди відбувається якісне засвоєння через нестачу ферментів підшлункової залози.
За словами фахівчині, це пов’язано не лише з харчуванням, а й із фізіологічним виснаженням ферментної системи.
— Підшлункова залоза має певний запас ферментів на життя, — пояснює Ольга Лі. — З часом його не вистачає, і тому з’являються ті самі симптоми: важкість, здуття, дискомфорт, хоча раніше такої реакції на їжу не було.
Вона застерігає від безконтрольного прийому ферментів тваринного походження, які часто рекламують як швидке рішення під час переїдання.
— Такі ферменти справді дають тимчасове полегшення, але при тривалому вживанні можуть розслабляти власну роботу підшлункової, — каже лікарка. — Альтернатива — рослинні ферментні комплекси, які не пригнічують природні процеси.
Окрему увагу фахівчиня звертає на колаген, дефіцит якого з віком стає одним із ключових факторів старіння.
— Я раніше теж не розуміла, навіщо колаген, — ділиться Ольга Лі. — Але після 25 років його вироблення поступово знижується. У 40 років ми можемо втрачати до 40% синтезу, а після 60 — значно більше.
За її словами, колаген важливий не лише для шкіри, а для всього організму.
— Це основа сполучної тканини: судин, суглобів, серцевих клапанів, зв’язок, — пояснює вона. — Тому дефіцит колагену проявляється не тільки зморшками, а й проблемами з суглобами, еластичністю тканин, навіть нетриманням сечі у жінок 50+.
Різницю між колагеном і гіалуроновою кислотою лікарка описує простою аналогією.
— Колаген — це каркас, як пружини в матраці, — додає вона. — А гіалуронова кислота — це наповнювач, який забезпечує ковзання у суглобах. Це різні речі, але обидві критично важливі.
Ольга Лі додає, що підтримка організму має бути комплексною — харчування, рух і гідратація.
— Жодні добавки не працюють без руху, — каже вона. — Коли ми рухаємося, працює лімфа, кров, покращується живлення клітин і виведення токсинів.
Також фахівчиня радить звернути увагу на корисну звичку пити воду.
— Тепла вода вранці запускає кровообіг і не змушує організм витрачати енергію на її підігрів, — підсумовує Ольга Лі. — А от холодна — навпаки, додаткове навантаження.
Магній і вітамін D замість пігулок: як підтримати нервову систему
Ольга Лі звертає увагу на те, що багато людей сьогодні занадто легко вдаються до хімічних антидепресантів, не замислюючись про наслідки.
За її словами, перш ніж переходити до серйозних препаратів, варто звернути увагу на більш м’які й безпечні засоби підтримки нервової системи.
– Хтось п’є пустирник, хтось валеріану, хтось заварює м’яту, — каже вона. — Але є й інші засоби, які можна знайти в аптеці — вони м’яко заспокоюють нервову систему.
Вона наголошує, що магній — один із ключових мікроелементів для організму.
– Магній бере участь у понад 500 біохімічних реакціях в організмі, — говорить Ольга Лі. — Він потрібен нам щодня. Він не тільки заспокоює нервову систему, а й розслабляє судини, покращує роботу жовчного міхура. Це те, що потрібно зараз майже всім.
Окрему увагу фахівчиня радить приділити вітаміну D та контролю його рівня.
– Я рекомендую періодично здавати аналіз, — каже лікарка. — Якщо рівень нижчий за 30 — це вже дефіцит. Ідеально, коли він у межах 50, інколи до 80. У мене свого часу був 25, але я поступово його підвищила.
За словами лікарки, вітамін D впливає не лише на кістки, а й на гормональну систему.
– Він впливає на щитоподібну залозу, статеві гормони, засвоєння кальцію. Якщо він низький — страждає весь організм, — підкреслює Ольга Лі. — Навіть у Туреччині, країні з активним сонцем, у людей часто низький рівень вітаміну D. А ми, навпаки, боїмося сонця, користуємося SPF-кремами. У результаті дефіцит тільки зростає.
Також лікарка звертає увагу на роль вітамінів групи B у роботі нервової системи.
– Вітаміни групи B беруть участь у нервовій провідності, впливають на настрій. Це теж базова підтримка, яку часто недооцінюють, — зазначає Ольга Лі.
Фахівчиня підсумовує: замість швидких рішень важливо будувати системну підтримку організму через харчування, контроль дефіцитів і більш обережне ставлення до сильнодіючих препаратів.
Фото Валерія Кравченка.
Читайте також: Схуднення без ілюзій: дієтологиня з Дніпра розвінчала міфи про харчування без заборон.
Раніше ми писали: Без любові тут робити нічого: медсестри Дніпра про покликання, війну і силу, що тримає в професії.
