Влітку традиційно зростає ризик травм і небезпечних укусів. Люди відвідують дачі, лісо-паркові зони та водойми, де висока вірогідність зіткнутися з кліщами, зміями, дикими та свійськими тваринами. Одночасно активний відпочинок на воді та робота на присадибних ділянках можуть стати причиною побутових травм і нещасних випадків. Журналісти видання "Наше місто" відвідали травмпункт однієї з міських лікарень та поспілкувалися з пацієнтами й медиками.
Коли побут стає небезпечним: історії пацієнтів травмпункту
Валентині Василівні Масаловій 86 років. Напередодні жінка травмувала великий палець на нозі.
– Переклеювала шпалери, крапля клею потрапила на підлогу, я її не помітила, — розповіла пенсіонерка. — Нога зісковзнула і я сіла на шпагат. А там у передпокої стояв пенал, і я вдарилася ногою об нього, тож тепер палець болить.
За її словами, щойно приїхавши у травмпункт, вона одразу отримала направлення на рентген. Жінка зізнається: травми для неї — справа не нова.
– Я, напевно, вже вдев'яте опиня юся у гіпсі, — поділилася Валентина Василівна. — Рука у мене була зламана, і ноги ламала, і сухожилля рвала.
67-річна Наталія Сергіївна прийшла до травмпункту вже вдруге за останній місяць — і знову через ту саму руку.
– Гуляла ввечері, пішла в садочок, перечепилась через пень і зламала руку, — згадує жінка. — Звернулась у травмпункт, наклали мені гіпс. Це було 25 червня.
Жінці зняли гіпс через місяць, однак невдовзі травма повторилася.
– 11серпня ввечері я знов пошкодила цю саму руку, — розповіла Наталія Сергіївна. — Сідаючи, випадково сперлась на неї, і відчула різкий біль. Прийшла знову за допомогою до лікарів. Добре, що є травмпункт, можна в будь-який час прийти. Я їм вдячна за все.
Галина Алфьорова підвернула ногу ще місяць тому, однак до лікарів звернулася лише зараз.
– Йшов дощ, а там був спуск, я послизнулася й пошкодила ногу, — розповіла жінка. — Місяць терпіла, думала, що пройде, мазала, пила знеболювальне. А сьогодні вирішила вже прийти. Нога дуже боліла, взагалі не могла встати. До речі, у 2003 році я вже ламала цю ногу, можливо, це наслідки.
Про травмпункт зазвичай згадують, коли хтось впав чи прищемив палець дверима. Насправді ж список причин, з якими сюди звертаються, значно ширший.
Найстарша пацієнтка тижня — 93-річна пенсіонерка
Травма не обирає ні віку, ні часу доби — і лікарі це знають не з чуток. До закладу, в який ми завітали, звертаються дорослі, але коли трапляється екстрена ситуація з дитиною, медики не залишаються осторонь.
– Дітей не приймаємо, але можемо надати невідкладну допомогу, — пояснює завідувач травмпункту однієї з міських лікарень Микита Євгенович. — Буває таке, що десь неподалік дитина травмувалася, і люди забігають до нас з дитиною на руках, в паніці. Ми, звісно, надаємо невідкладну допомогу, за потреби викликаємо швидку та направляємо вже до спеціалізованого дитячого закладу.
Верхньої вікової межі, натомість, немає жодної. Найстаршою пацієнткою цього тижня стала 93-річна жінка.
– У неї був забій променево-зап'ясткового суглоба, на щастя, вона нічого не зламала, — розповідає Микита Євгенович.
Найпоширеніші звернення — травми опорно-рухового апарату та пошкодження м'яких тканин: побутові порізи, травми під час відпочинку. Але є й сезонна специфіка, яка щороку повторюється майже за розкладом.
Сезон кліщів у розпалі
Влітку кліщі стають однією з головних причин звернень до травмпунктів. Дачі, відпочинок на природі, прогулянки у парках — усе це створює ідеальні умови для укусів.
Приходять по-різному: з кліщем, який ще сидить на шкірі, або вже з витягнутою комахою в руках — показати. А буває й гірше — не всього кліща витягли — лапки, хоботки залишилися.
– Процедура в травмпункті стандартна: вилучити кліща, обробити ділянку укусу, за потреби призначити профілактику захворювань, які він може переносити, — пояснює Микита Євгенович. — Самого кліща відправляють на аналіз до лабораторії — якщо підтверджується інфекція, пацієнта направляють до інфекціоніста.
В Україні кліщі переносять два основні захворювання — хворобу Лайма та кліщовий енцефаліт. Головна порада лікаря — не намагатися впоратися з кліщем самостійно.
– При виявленні кліща нічого з ним не потрібно робити, — попереджає лікар. — Максимум можна накласти пов'язку, щоб людина одягом або чимось іншим його не вирвала. Після цього потрібно приїхати до спеціалізованого закладу, щоб лікар його вилучив, обробив місце укусу.
Від єнота до білочки: хто найчастіше кусає дніпрян цього літа
Другий масовий потік звернень — через укуси. До травмпункту потрапляють жертви укусів як домашніх, так і диких тварин.
– Через війну виникає міграція тварин із зони бойових дій, вони нападають на людей і кількість звернень через це зростає, — пояснює Микита Євгенович.
Людей кусають лисиці, кажани, їжаки, білки, пацюки. Причина проста: люди звикли підгодовувати та рятувати тварин, не завжди усвідомлюючи ризики.
– Тварина жахається, кусає і тікає, — розповідає лікар. — Або буває так, що тварину, наприклад, збила машина, люди побігли допомагати — у тварини шок, вона вкусила та померла. Таке було неодноразово. Серед випадків, які запам'яталися, — історія з лисицею. Люди відпочивали на природі, до них прибігла лисиця, почала їсти їхню їжу, а потім люди почали її відганяти — лисиця покусала людей.
Не менш поширений сценарій — коли дика тварина забігає на подвір'я і зчиняється конфлікт із домашньою.
– Людина йде розбороняти їх та отримує укуси — або від дикої тварини, яка забігла, або від своєї, або від обох тварин одразу, — зауважує Микита Євгенович.
Особливо часті випадки трапляються там, де людям здається, що небезпеки немає, наприклад, у зоопарках.
– Щотижня приходять покусані люди, які годували білочок чи єнотів, — каже лікар. — Якщо тварина людині відома, і є можливість спостерігати за нею протягом 10 днів — призначається нагляд. Якщо тварина дика, тоді проводиться вакцинація. Навіть якщо вкусив єнот у зоопарку, вакцинацію від сказу все одно потрібно пройти обов'язково. Ми забезпечені і вакцинами, і антибіотиками.
Курс щеплень наразі складається з п'яти уколів — у день звернення, а також на третій, сьомий, 14-й та 28-й дні.
Що робити людині, яку вкусила тварина далеко від лікарні? Лікар радить діяти залежно від ситуації.
– Якщо людина за містом і треба якийсь час їхати до медичного закладу — потрібно промити рану проточною водою, за можливості з милом, обробити ділянку антисептиком і зробити пов'язку, щоб не було контакту із зовнішнім середовищем, — пояснює Микита Євгенович. — А тоді вже їхати до лікарні, де нададуть спеціалізовану допомогу.
Літо, вода і гострі інструменти
Ще одна категорія травм пов'язана з активним відпочинком і побутовою необережністю. Люди травмуються на водоймах, падають, ріжуться інструментами.
– На відпочинку буває таке: людина біжить, підвертає ногу, — каже лікар. — Або людина лізе на дерево — гілка ламається, людина падає, отримує перелом.
Окрема тема — сучасні садові інструменти, які додали роботи травматологам.
– Дуже небезпечні гострі предмети — ножі, сокири, болгарки, — попереджає Микита Євгенович. — Актуальна тема — електросекатори, які з'явилися останнім часом. Люди, не дотримуючись техніки безпеки, отримують доволі серйозні травми: може бути пошкодження сухожилля, кістки, м'язів — дуже обширні рани.
Не менш небезпечними є й стрибки у воду в незнайомих місцях.
– Люди полюбляють стрибати у воду, не розуміючи, що там може бути неглибоко, — каже лікар. — Людина може травмувати хребет, шийний відділ, дуже часто — кінцівки. Влітку таких травм багато.
Медичний клей і відсутність аптечок: типові помилки
Одна з проблем, з якою стикаються лікарі, — це те, що люди самостійно обробляють рани ще до звернення у медзаклад.
– Медичний клей дуже ускладнює нам роботу, — розповідає Микита Євгенович. — Потім, коли зашиваємо, його потрібно вимивати. Також вата, яку люди кладуть на рану: в ній є ворс, і він теж потрапляє у рану.
Стаються й серйозніші помилки — недоречне використання турнікетів чи невміла імобілізація. Найпростіший спосіб уникнути частини проблем — мати під рукою аптечку.
– Аптечка має бути вдома, в машині й навіть у жіночій сумочці, — каже Микита Євгенович. — Антисептики, бинти, стерильні пов'язки — усе це є у аптечці: обробили, приїхали, вам надали допомогу, все добре.
Лікар наголошує, навіть якщо травма здається незначною, краще звернутися до лікаря, який оцінить стан і визначить необхідне лікування. У Дніпрі цілодобово працюють травмпункти, де можна отримати допомогу при переломах, вивихах та ранах.
Звернутися можна за адресами:
Як рятувати життя постраждалого до приїзду медиків
Якщо людина травмувалася, важливо не розгубитися й вміти надати першу допомогу до звернення у медзаклад або приїзду бригади екстреної допомоги. Правильні дії у перші хвилини можуть мати вирішальне значення для постраждалого, розповідає інструктор з надання домедичної допомоги Віталій Радченко.
Якщо людина непритомна, спершу перевірте дихання. Одночасно огляньте тіло на наявність сильних кровотеч — шия, пахви, пах, сідниці, кінцівки. Якщо дихання є, а критичної кровотечі немає — переведіть людину у стабільне бокове положення.
– Саме воно дозволяє уникнути перекриття дихальних шляхів і зменшує ризик того, що блювота чи кров потраплять у легені, — пояснює Радченко. — Звільніть обличчя від шарфа чи коміра, злегка нахиліть голову вниз. Залишати непритомного на спині небезпечно.
Масивна кровотеча — окрема загроза.
– При масивній кровотечі людина може загинути за три хвилини, — попереджає інструктор. — Ознаки: пульсуюче витікання крові, плями на одязі, що швидко збільшуються, калюжа крові під потерпілим, наскрізь просочена пов'язка. Зупинити її можна тампонуванням. Шию тампонуємо, під пахвами, пах і сідниці. А от голову, грудну клітину і живіт тампонувати не можна. Там порожнини, і бинт кров не зупинить.
При простому порізі кров зупиняють тромбоцити, але при артеріальній кровотечі цього недостатньо.
– Ми створюємо штучний тромб: формуємо маленьку кульку з бинту, знаходимо судину і щільно її притискаємо, — розповідає медик. — Рану заповнюють тканиною горбком, зверху кладуть тиснучий елемент 2–5 см і фіксують бинтом, обов'язково перевіряючи пульс на кінцівці.
Якщо рана на кінцівці й кровотеча дуже сильна — рятує турнікет.
– Беремо турнікет, вставляємо руку в кільце, розкриваємо, накладаємо і робимо першу затяжку — це вже 50% успіху, — каже Радченко. Вороток завжди назовні — так зручніше крутити, нічого не заважає. Залишок стрічки закладають між ріжками, щоб вона не розстібнулася, а на тайм-стрічці обов'язково фіксують час накладання — для лікарів це дуже важливо.
Сучасна медицина, за словами Радченка, дозволяє врятувати кінцівку навіть через 10–12 годин після накладання турнікету — все залежить від умов та обставин конкретного випадку.
Медична допомога у разі травм є безоплатною
Медична допомога у випадку травми входить у Програму медичних гарантій і є безоплатною. Платити за неї пацієнт не повинен, за надану медичну послугу сплачує НСЗУ з коштів держави.
Якщо людина травмувалася та не може рухатись, відчуває різкий біль – потрібно викликати швидку за номером екстреної медичної допомоги «103».
Приїхавши, бригада може оцінити стан пацієнта, надати невідкладну допомогу і, за потреби, транспортувати його до медичного закладу.
Екстрена медична допомога є безоплатною для пацієнта. Щоб отримати таку допомогу пацієнту не потрібна декларація з лікарем чи направлення.
Якщо пацієнта з травмою госпіталізували, то в безоплатний пакет медичної допомоги в стаціонарі входять:
Якщо госпіталізація не потрібна, пацієнт отримує медичну допомогу амбулаторно. Звернутися до сімейного лікаря за направленням до травматолога, щоб отримати першу невідкладну допомогу, не потрібно.
Амбулаторна допомога включає діагностику, а також лікування травм та реабілітацію. Це та допомога, яку пацієнт отримує від лікарів вузької спеціалізації.
Фото Валерія Кравченка.
Читайте також: Самодіагностика через чат-боти: що про це думають дніпровські лікарі та IT-івці.
Раніше ми писали: Суші, шаурма чи брудні руки: що найчастіше відправляє дніпрян на лікарняне ліжко.
